Яценко Ганна Юріївна

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії Миколаївського Національного університету ім. В.О. Сухомлинського

Взаємодія індивідів у рамках комп’ютерної мережі є основою нового типу навчально-інформаційної культурної формації, що створюється та підтримується інформаційно-комунікаційними засобами. Побудова ефективної взаємодії учасників навчального процесу напряму залежить від вивчення основ інформаційної культури та загальних принципів існування навчального інформаційного середовища.      

Комунікативний вектор створює культурну взаємодію співрозмовників на основі знаннєвого базису, адже процес передачі знань не відбувається у відриві від текстів, що ілюструють, пояснюють знання. Натомість ефективний характер носить взаємодія в ході якої індивіди передають власні уявлення про оточуючий світ, його закони та закономірності засновані на досвіді, що має вираження в текстовій формі. Сценарії дій, які найчастіше повторюються, закріплюються в даному колективі або співтоваристві у вигляді схеми впорядкованих знань (структурованих знань).

Не менш важливу ролі грає комунікація в освітній культурі в процесі формування знань. Знання, що являють собою результат осмислення колективного досвіду, отримуючи вираження в мові, стають елементом культурної ідентичності індивіда, впливають на формування його загальної суб’єктивної реальності. Засвоєння нових знань, що передаються за допомогою комунікативних актів, не відбувається, якщо суспільство не готове сприйняти дані ідеї, якщо вони є революційними для свого часу, а форма культурного мислення суспільства є недостатньо розвиненою для їх освоєння. Комунікація в даному випадку виступає інструментом за допомогою якого здійснюється процес породження, впорядкування, трансляції знань, а її ефективність впливає на інтенсифікацію даних процесів.

Виникнення та розповсюдження глобальної інформаційної мережі надало точку відліку для нової культурної формації – інформаційної культури, що здобула високу ступінь візуалізації. Основу даного виду середовища складає взаємодія індивідів в інформаційному просторі за допомогою комп’ютерних технологій. Уособленням інтенсивного впровадження візуалізації на перших етапах стала екранна культура, втілена через кінематограф, що змінював існуючий світ, передаючи певну реальність кожного конкретного фільму. Кожна культура екранна чи інформаційна породжують власну реальність, що є віртуальною відносно до реального життя індивіда.

Віртуальна реальність, яка розгортається в межах інформаційної культури, може утворюватись за допомогою слів, що виступають одним з засобів до її створення. Саме слова допомагають вийти за межі сталого буття в процесі побудови нового світу існування. Параметр спілкування є надзвичайно важливим елементом управління навчального інформаційного середовища, оскільки зв’язує всі елементи навчальної системи для злагодженої роботи. Віртуальне середовище, що охоплює всю життєдіяльність людини в комп’ютерному просторі, стає джерелом живлення для культури нового типу. З одного боку, воно є середовищем спільного буття та спілкування користувачів в мережі, з іншого – відповідає за самоідентифікацію кожного індивіда. Стрижневим елементом культури даного типу стає особистісно спрямований гіпертекст, що формуючись на основі комунікативних інтенцій індивіда змінює його буття. Особистість власноруч моделює простір, який перестає бути загальною властивістю моделі, пропускаючи його через призму власного досвіду, людина надає йому ряд конкретних рис. Саме людина є конструктором та творцем віртуальної реальності, що заснована на комп’ютерних технологіях. Сама ж віртуальна реальність є нейтральною, вона наповнюється змістом тільки при взаємодії з людиною.

Пасивна екранна культура ХХ століття, породжена сплеском кінематографічної продукції, у ХХІ-му замінюється на динамічну інформаційну, створену за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій у глобальному віртуальному просторі. Явище комунікації стає основою розвитку культурної формації, надає їй засоби по ефективному управлінню та провокує подальший розвиток. Комунікативний вектор становлення інформаційного середовища підтримує взаємодію індивідів, яка провадиться на основі знаннєвого базису з метою передачі здобутих знань й створення умов для формування нових. Перспективи подальших досліджень в цьому напрямі вбачаємо у поглибленому вивченні впливу комунікативної складової на еволюцію інформаційного простору, а також у розгляді сучасних тенденцій щодо впровадження візуалізації у рамках інформаційного середовища.   

Annotation

The article is devoted to the education communication culture investigation. The main attention is paid to the communication vector of interaction that is determined as the basic one to the information education environment building and its further development.