Сковородіна Анна Юріївна
студентка Інституту аеропортів Національного
авіаційного університету, Київ (Україна) «Закон краси як закон життя: культурологічний аналіз
літературної творчості Ясунарі Кавабата»
Японський письменник Ясунарі
Кавабата (11 червня 1899р. – 16 квітня 1972р.) народився в місті Осака.Свій
перший твір "Щоденник шіснадцятирічного юнака” майбутній письменник опублікував
в 16 років. До кола його улюблених письменників входили Чехов, Стріндберг,
Рюноске Акутагава, Юріко Міямото, але вирішальне значення на формування
естетичних поглядів письменника мав класичний японський роман XI століття "Гендзі моноготарі”[1, с.5].
В
1920 році письменник вступає до Токійського університету на факультет
англійської літератури, однак згодом береться за вивчення японської літератури.
Його стаття в студентському журналі "Сінейте” ("Новий напрям”) прикувала увагу
письменника Кан Кікуті, який запропонував Кавабаті стати членом редакції
літературного журналу "Бунгей сюнджю” ("Література епохи”). В ці роки Ясунарі з
групою молодих письменників засновує журнал "Бунгей дзідай” ("Сучасна
література”) – рупор модерністського напряму в японській літературі, відомого
під назвою "сінканкакуха” ("неосенсуаліти”), який знаходився під сильним
впливом модерністських письменників Заходу, особливо таких, як Джеймс Джойс і
Гертруда Стайн. Творчість письменника пов`язана з традиціями багатовікової японської культури, в
ній відображена неповторна своєрідність національного бачення світу. Перший
значний твір Ясунарі Кавабата "Танцівниця з Ідзу” (1925) – надзвичайно чиста
лірична розповідь про перше юнацьке кохання, перший дотик з прекрасним.
Розповідь "Птахи і звірі” вважається одним з
найвдаліших творів раннього періоду його творчості. Концепція "порожнечі” або "небуття” в їх буддійському розумінні переплітається
з елементами західного декаденсу і нігілізму, що до сих пір є предметом
суперечок критики – вважати Кавабата
письменником західної чи японської орієнтації.
В романі "Країна снігу” виведений образ
представника японської інтелігенції, відірваного від соціального життя країни;
в ньому піднімається проблема егоїзму у співставленні з егоїзмом в творах
Нацуме Сосекі і Рюноске Акутагава. Роман створювався письменником протягом
десяти років, починаючи з 1937р., цей твір підводить підсумок першому періоду
творчого шляху Кавабата, коли ще на його літературну діяльність мав сильний
вплив неосенсуалізма, а також відчувалися явні екзистенціальні прийоми. Повість
"Країна снігу”, яка в поетичних відтінках малює світ людей і природи, визнана
японською критикою шедевром сучасної ліричної прози.
Основні твори письменника післявоєнного часу –
романи "Тисячокрилий журавлик” (1949) і "Стогін гори” (1950 – 1952). В романі
"Тисячокрилий журавлик” проблема інтелігенції знаходить свій подальший
розвиток. Невловимий образ японської жінки, захоплення красою традиційної
кераміки як частини давньої японської культури, стають предметом описання в
цьому творі. Роман "Стара столиця” (1961) приніс письменнику світове визнання і
сприяв отриманню Нобелівської премії. В творах відчутноно прозвучали
ностальгічні нотки за японською давниною на фоні світу, який швидко змінюється
і капіталізується; тон роману ліричний і дещо сумний.
До числа декадентських творів Ясунарі Кавабата
післявоєнного періоду належить роман "Озеро” (1954). Тема жіночої краси (що
характерне всім творам Кавабати) перегукується з мотивами жорстокого і
огидного, темою смерті. Кавабта був знайомий з працями Фрейда і тому слово
"озеро” вибрав навмисно, оскільки саме чиста водна поверхня звертається до
образу не до кінця реалізованого материнства. Цей твір за проблематикою тісно
межується з двома іншими – "Спляча красуня” і "Рука” (1963 – 1964), які також
являються декадентськими.
В романах Кавабата, які відрізняються другим
планом і недомовленістю, переплітаються модерністські прийоми і елементи
традиційної японської культури. В статті, яка була надрукована в "Нью-Йорк
таймі”, Такасі Ока підкреслює, що в творчості Кавабата "західний вплив
перетворився у щось чисто японське, і тим не менш книги Кавабата залишаються в
руслі світової літератури [2, с.25-26].
Творчу манеру Ясунарі Кавабата часто сприймають
у співставленні з Йокоміцу Ріїті, якого називають "сонячним письменником” у
протилежність Кавабаті, який вважається "місячним”. Ця відмінність проявляється
по-різному. Література Йокоміцу – мужня, твори Кавабата – жіночні. Кавабата
зображував прекрасну, гідну кохання Японію, у Йокоміцу краса жорстока, первісна
і груба.
Ясунарі Кавабата – один з найвідоміших
японських прозаїків, який отримав в 1968 році Нобелівську премію за
письменницьку майстерність, яка з великим почуттям відображає суть японського мислення.
В його творчості віднайшли
продовження давні традиції національної культури, самобутність світосприйняття
японців з їх витонченим розумінням прекрасного. В творах Кавабати, що були
написані у вишуканому поетичному стилі, немає ні строгої сюжетності, ні
драматичних історій, але є захоплення світом, почуття неповторності кожної
миті. Пронизані сумним зачаруванням, вони виражають саму суть східного
світосприйняття. Краса відкривається у всьому, якщо навчитися "чути голос
беззвучного, бачити форму безформеного”
[ 2,с.25].
"Все моє життя – це пошук
краси, і я буду продовжувати цей пошук до самої смерті” – Ясунарі Кавабата [3,с.9-10].Митець
бачив шлях порятунку у красі, що перетворює душу: "Споглядання краси збуджує
найсильніше почуття жалю і кохання, і слово людина починає звучати як слово
друг”[3,с.9-10]. В
одному з останніх своїх ессе "Нетлінна краса” Кавабата говорить, що майбутнє
країни залежить не від міцності держави, не від матеріального багатства, а від
духовної краси народу, від "чистого, світлого, правдивого серця” [3,с.10]. І, дійсно, всі твори майстра пронизані почуттям прекрасного, вмінням
підмітити його у всьому і втілити з
витонченістю і вишуканістю. Письменник щиро вірив, що закон Краси є закон Життя
і що в торжестві прекрасного
заключається спасіння людства від загибелі.
Список
літератури:
1. Ясунарі Кавабата.
Віддзеркалений місяць / Ясунарі Кавабата; [Скл. З заг. ред. Р. В. Грішенкова;
Передмова Т. П. Григор`євої; Пер. з яп. В. Маркова і ін.]. – Спб.: Кришталь,
2001. – 843с. 2. Ясунарі
Кавабата. Стогін гори: [Сб.] Ясунарі Кавабата;[Пер. з яп. В. Гривніна, В. Маркової].
– Спб.: Азбука, 2000. – 340 с. 3. Ясунарі Кавабата.
Тисячокрилий журавель / Ясунарі
Кавабата; [Пер. з яп.: Рахіма]. – СПб.: Азбука, 1999. –
312с.
|