«Закон краси як закон життя: культурологічний аналіз літературної творчості Ясунарі Кавабата»

Японський письменник Ясунарі Кавабата (11 червня 1899р. – 16 квітня 1972р.) народився в місті Осака.Свій перший твір "Щоденник шіснадцятирічного юнака” майбутній письменник опублікував в 16 років. До кола його улюблених письменників входили Чехов, Стріндберг, Рюноске Акутагава, Юріко Міямото, але вирішальне значення на формування естетичних поглядів письменника мав класичний японський роман XI століття "Гендзі моноготарі”[1, с.5].

В 1920 році письменник вступає до Токійського університету на факультет англійської літератури, однак згодом береться за вивчення японської літератури. Його стаття в студентському журналі "Сінейте” ("Новий напрям”) прикувала увагу письменника Кан Кікуті, який запропонував Кавабаті стати членом редакції літературного журналу "Бунгей сюнджю” ("Література епохи”). В ці роки Ясунарі з групою молодих письменників засновує журнал "Бунгей дзідай” ("Сучасна література”) – рупор модерністського напряму в японській літературі, відомого під назвою "сінканкакуха” ("неосенсуаліти”), який знаходився під сильним впливом модерністських письменників Заходу, особливо таких, як Джеймс Джойс і Гертруда Стайн.

Творчість письменника пов`язана з традиціями багатовікової японської культури, в ній відображена неповторна своєрідність національного бачення світу. Перший значний твір Ясунарі Кавабата "Танцівниця з Ідзу” (1925) – надзвичайно чиста лірична розповідь про перше юнацьке кохання, перший дотик з прекрасним.

Розповідь "Птахи і звірі” вважається одним з найвдаліших творів раннього періоду його творчості. Концепція "порожнечі” або "небуття” в їх буддійському розумінні переплітається з елементами західного декаденсу і нігілізму, що до сих пір є предметом суперечок критики –  вважати Кавабата письменником західної чи японської орієнтації.

В романі "Країна снігу” виведений образ представника японської інтелігенції, відірваного від соціального життя країни; в ньому піднімається проблема егоїзму у співставленні з егоїзмом в творах Нацуме Сосекі і Рюноске Акутагава. Роман створювався письменником протягом десяти років, починаючи з 1937р., цей твір підводить підсумок першому періоду творчого шляху Кавабата, коли   ще на його літературну діяльність мав сильний вплив неосенсуалізма, а також відчувалися явні екзистенціальні прийоми. Повість "Країна снігу”, яка в поетичних відтінках малює світ людей і природи, визнана японською критикою шедевром сучасної ліричної прози.

Основні твори письменника післявоєнного часу – романи "Тисячокрилий журавлик” (1949) і "Стогін гори” (1950 – 1952). В романі "Тисячокрилий журавлик” проблема інтелігенції знаходить свій подальший розвиток. Невловимий образ японської жінки, захоплення красою традиційної кераміки як частини давньої японської культури, стають предметом описання в цьому творі. Роман "Стара столиця” (1961) приніс письменнику світове визнання і сприяв отриманню Нобелівської премії. В творах відчутноно прозвучали ностальгічні нотки за японською давниною на фоні світу, який швидко змінюється і капіталізується; тон роману ліричний і дещо сумний.

До числа декадентських творів Ясунарі Кавабата післявоєнного періоду належить роман "Озеро” (1954). Тема жіночої краси (що характерне всім творам Кавабати) перегукується з мотивами жорстокого і огидного, темою смерті. Кавабта був знайомий з працями Фрейда і тому слово "озеро” вибрав навмисно, оскільки саме чиста водна поверхня звертається до образу не до кінця реалізованого материнства. Цей твір за проблематикою тісно межується з двома іншими – "Спляча красуня” і "Рука” (1963 – 1964), які також являються декадентськими.

В романах Кавабата, які відрізняються другим планом і недомовленістю, переплітаються модерністські прийоми і елементи традиційної японської культури. В статті, яка була надрукована в "Нью-Йорк таймі”, Такасі Ока підкреслює, що в творчості Кавабата "західний вплив перетворився у щось чисто японське, і тим не менш книги Кавабата залишаються в руслі світової літератури [2, с.25-26].

Творчу манеру Ясунарі Кавабата часто сприймають у співставленні з Йокоміцу Ріїті, якого називають "сонячним письменником” у протилежність Кавабаті, який вважається "місячним”. Ця відмінність проявляється по-різному. Література Йокоміцу – мужня, твори Кавабата – жіночні. Кавабата зображував прекрасну, гідну кохання Японію, у Йокоміцу краса жорстока, первісна і груба.

Ясунарі Кавабата – один з найвідоміших японських прозаїків, який отримав в 1968 році Нобелівську премію за письменницьку майстерність, яка з великим почуттям відображає суть японського мислення.

В його творчості віднайшли продовження давні традиції національної культури, самобутність світосприйняття японців з їх витонченим розумінням прекрасного. В творах Кавабати, що були написані у вишуканому поетичному стилі, немає ні строгої сюжетності, ні драматичних історій, але є захоплення світом, почуття неповторності кожної миті. Пронизані сумним зачаруванням, вони виражають саму суть східного світосприйняття. Краса відкривається у всьому, якщо навчитися "чути голос беззвучного, бачити форму безформеного”   [ 2,с.25].

"Все моє життя – це пошук краси, і я буду продовжувати цей пошук до самої смерті” – Ясунарі Кавабата [3,с.9-10].Митець бачив шлях порятунку у красі, що перетворює душу: "Споглядання краси збуджує найсильніше почуття жалю і кохання, і слово людина починає звучати як слово друг”[3,с.9-10]. В одному з останніх своїх ессе "Нетлінна краса” Кавабата говорить, що майбутнє країни залежить не від міцності держави, не від матеріального багатства, а від духовної краси народу, від "чистого, світлого, правдивого серця” [3,с.10]. І, дійсно, всі твори  майстра пронизані почуттям прекрасного, вмінням підмітити його у всьому і втілити з витонченістю і вишуканістю. Письменник щиро вірив, що закон Краси є закон Життя і що в торжестві прекрасного заключається  спасіння людства від загибелі.

Список літератури:

1. Ясунарі Кавабата. Віддзеркалений місяць / Ясунарі Кавабата; [Скл. З заг. ред. Р. В. Грішенкова; Передмова Т. П. Григор`євої; Пер. з яп. В. Маркова і ін.]. – Спб.: Кришталь, 2001. – 843с.

2. Ясунарі Кавабата. Стогін гори: [Сб.] Ясунарі Кавабата;[Пер. з яп. В. Гривніна, В. Маркової]. – Спб.: Азбука, 2000. – 340 с.

3. Ясунарі Кавабата. Тисячокрилий журавель / Ясунарі   Кавабата; [Пер. з яп.: Рахіма]. – СПб.: Азбука, 1999. – 312с.