Київського університету туризму, економіки і права

Напрям: Гуманітарна освіта

Секція 1: Гуманітарна освіта: між Болонським процесом та традиціями європейських університетів

Розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури. Інтеграційний процес полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків в ЄС. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього простору [5]. Із 1999 року європейське освітнє співтовариство живе під знаком Болонського процесу. Його суть полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Однією із ключових позицій Болонського процесу є забезпечення працевлаштування випускників, що передбачає орієнтацію вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання та вміння випускників повинні бути застосовані та практично використані на користь усієї Європи [1, c.4].

Актуальність дослідження проблеми підготовки спеціалістів туристичної сфери Київського університету туризму, економіки і права у процесі вивчення іноземних мов обумовлена не тільки динамікою розвитку туристичної галузі, але і тенденцією переходу до кредитно-модульної системи, яка, враховуючи визначені з 2003 року заходи, чітко визначає орієнтир на входження в освітній простір Європи. Саме цей факт ставить перед викладачами вищих навчальних закладів задачу модернізації освітньої діяльності в контексті європейських вимог.  Реалізація цих вимог пов'язана з переглядом загальних підходів до навчання у вищих закладах України, та з адаптацією методик викладання іноземних мов до кредитно-модульної системи [2]. У сучасних умовах Болонської системи методи навчання іноземним мовам у немовних вищих навчальних закладах (далі – НВНЗ) переживають суттєві трансформаційні зміни. Перш за все це стосується їх особистісно орієнтованого характеру, що прийшов на зміну традиційній авторитарній системі навчання, в центрі якої стояв викладач із своїми завданнями і вимогами. Існуюча організація навчання іноземним мовам у НВНЗ здається логічною, продуманою та цілісною і досі задовольняла потреби суспільства у якості фахівців, яких готувала; однак чисельні дослідники проблем вузівської освіти, зокрема якості викладання іноземних мов (Ю.К. Бабанський, Л.В. Буркова, С.Ю. Ніколаєва, Н.К. Скларенко, Л.П. Смєлякова та ін.), фіксують сьогодні незадоволеність викладачів, студентів та роботодавців результатами навчання. Основна проблема полягає у тому, що Положенням про „Організацію навчального процесу у вищих  навчальних закладах” МОН України регламентує до 2/3 загального обсягу навчального часу на вивчення дисципліни на самостійну роботу, що автоматично зменшує кількість аудиторних занять з іноземної мови, які у НВНЗ складають в середньому дві, чотири години на тиждень.

Отже, маємо протиріччя: з одного боку високу потребу суспільства у кваліфікованих фахівцях зі знанням іноземної мови (останнім часом кількох), особливо це актуально для працівників туристичної галузі, з іншого – низьку якість викладання іноземних мов, зумовлену зменшенням кількості навчального аудиторного часу, відведеного на вивчення дисципліни, низькою мотивацією та незацікавленістю студентів. Вирішити ці протиріччя можна шляхом використання у процесі навчання іноземним мовам активних методів навчання, котрі:

§         компенсують зменшення аудиторних годин якісним, інтенсивним навчанням;

§         стимулюють інтерес студентів до всього нового, різноманітного як альтернативу рутинному та традиційному;

§         сприяють виявленню та розвитку творчих здібностей студентів;

§         стимулюють прагнення до самонавчання та саморозвитку.

Знання мов дає студентам змогу успішніше здійснювати фахову діяльність, оскільки дозволяє отримувати інформацію в більшому обсязі, збагачує кожного знаннями з інших наук і культур. У результаті це сприяє їх швидкому професійному зростанню, створює додаткову можливість для самореалізації особистості. Тому вивчення іноземних мов у НВНЗ стає однією з найважливіших складових частин навчального процесу в ході підготовки фахівців галузі туризму.

Навчальний курс „Англійська мова” передбачає навчання студентів усім видам мовленнєвої діяльності (читання, письмо, аудіювання, мовлення) на основі комплексної організації навчального процесу та вироблення у студентів сталих умінь та навичок ініціативної мовленнєвої взаємодії іноземною мовою, а також діловій англійській мові шляхом застосування різних засобів та методів дидактики. Навчальний матеріал, його тематика, трактування його змісту та процес навчання студентів спрямовані на вирішення проблеми формування у студентів лінгвістичних, комунікативних, краєзнавчих знань та професійної компетенції.

Для успішної реалізації цих завдань в програмі закладено такі положення:

-        навчання англійській мові носить професійно спрямований характер;

-        всі види мовленнєвої діяльності комунікативно спрямовані;

-        на заняттях з англійської мови використовуються сучасні методи, прийоми та засоби інтенсифікації та оптимізації навчального процесу, аудитивні, візуальні та аудіовізуальні засоби навчання;

-        навчання передбачає формування професійно-релевантних видів комунікативної діяльності (зокрема, ділового листування, виголошення промови, проведення ділових зустрічей);

-        викладач і студент розглядаються як активні учасники навчального процесу;

-        при вивченні англійської мови переборюється інтерференція рідної мови та іноземної мови.

Отже перехід до кредитно-модульної системи є результатом потреби суспільства до підготовки якісних фахівців. При цьому викладання навчальних дисциплін потребує вдосконалення методичного забезпечення для реалізації принципу відкритості навчання та для підтримки самостійної роботи студентів. Провідною ланкою в цьому процесі є підготовка фахівців в галузі туризму.

Література

1.      Болонський процес і кредитно-модульна система організації навчального процесу (методичні рекомендації для викладачів та студентів) / В.І. Євдокімов, О.М. Микитюк, Л.П. Харченко, В.В. Луценко. – Харків: ХНУРЕ, - 2004. – 40 с.

2.      Болонський процес: модернізація системи вищої освіти України: матеріали VI Міжнародної наукової конференції. – К.: 2007. – 368 с.

3.      Види та структура кооперативного навчання // Відкритий урок. – 2005. - №19-20. – с. 55-64.

4.      Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2004 рр.) / За редакцією В.Г. Кременя. – Тернопіль: вид-во ТДПУ імені В. Гнатюка, 2004. – 147 с.

5.      Стрельніков В.Ю. Інноваційні технології навчання у вищій школі, орієнтовані на розвиток особистості студента. – Полтава, 2003. – с. 8-14.