Напрям І: Гуманітарна наука, Секція II: Межі та предмет поля соціогуманітарного знання

Мовленнєвий вплив на світоглядні та ціннісні орієнтації людини набуває все більшої актуальності у сучасному світі. Науковці акцентують увагу на причинно-наслідковий взаємозвязок трансформації мовлення людини та її відношення до світу. Тому потреба у грунтовній дослідницькій роботі в сфеві мовлення та та відношення до світу людини невпинно зростає. Однак досліджувана проблематика знаходиться у міждисциплінарній площині та потребує системного підходу задля багатоаспектного розгляду її сутності. У психологічній сфері специфіка мови як засобу здійснення комунікації дослідження представлені в таких галузях як психолінгвістика, психосемантика, нейролінгвістичне програмування та ін.

У 70-х роках ХХ століття Ричард Бендлер та Джон Гріндер систематизували знання у галузі нейролінгвістики, та ввели якісно нове наукове поняття „метамодель”. Метамодель в НЛП – це модель мови, яка визначає ті лінгвістичні патерни, які роблять незрозумілим зміст комунікації і визначають конкретні запитання, ціль яких – поставити під сумнів, прояснити неточності мови, щоб відновити їх зв'язок з сенсорним досвідом і глибинною структурою.

Актуальність проблеми визначила об'єкт та предмет нашого дослідження.

Об'єкт дослідження: Мовленнєві викривлення як індикатор деформації сприймання світу особистістю.

Предмет дослідження: Зв'язок мовленнєвих викривлень та виду психологічного захисту у студентської молоді.

Мета: дослідити зміст мовленнєвих викривлень та встановити наявність зв'язку із видами психологічного захисту у студентської молоді.

Гіпотеза дослідження: зміст мовленнєвих викривлень відповідає певному механізму психологічного захисту особистості.

Порушення семантичної правильності, а отже і порушення суб’єктивного досвіду особистості може здійснюватись шляхом:

1.              Видалення (опущення) – процес, при якому ми вибірково звертаємо увагу на одні сторони нашого досвіду і пропускаємо інші.;

2.              Узагальнення (генералізація) – процес укрупнення, коли на основі окремих фактів вибудовуєвується загальна концепція, без деталізації окремих фактів;

3.              Викривлення – це процесс, що робить наш світ значно багатшими підтримує наші найдосконаліші навички. Однак, з таким же успіхом спотворюворюють багатство нашого досвіду. Ми можемо уявляти страх, травму, невдачу, жах та ін., і відчувати інтенсивну емоційну біль.

Виокремлюють 5 основних видів викривлення: 1) Номіналізації; 2)Читання думок; 3) Причинно-наслідкові відношення; 4) Комплексні еквіваленти; 5) Пресуппозиції.

Розробивши та підібравши методичний інструментарій, було проведено дослідження, що складалось з 3-ьох етапів:

ü             Оцінка тверджень опитувальника, що спрямований на  діагностику мовленнєвих викривлень (кількісна діагностика).

ü             Інтерпретація зображень методики ТАТ, при відповіді на координуючі запитання, що були задані в інструкції (якісна діагностика).

ü             Оцінка тверджень методики Келлермана-Плутчика, яка вимірює наявність домінуючих психологічних захисних механізмів. Існує низка різноманітних класифікацій таких захисних механізмів, однак в даній роботі була вибрана базовою класифікація авторів зазначеної методики, котрі виділяють 8 захисних механізми: 1) Витіснення; 2) Регресія; 3) Заміщення; 4) Заперечення; 5) Проекція; 6) Компенсація; 7) Гіперкомпенсація; 8) Раціоналізація.

Результати дослідження.

 Завдяки методиці діагностики видів мовленнєвого викривлення ми встановили домінування таких його видів як пресуппозиції(74,95) та номіналізації(73,1).

За допомогоюо питувальника діагностики механізмів психологічного захисту Келлермана–Плутчика, було зареєстровано найбільші показники по проекції (54,3) та по раціоналізації (54,4).

Були зареєстровані кореляційні звязки між різними видами мовного викривлення: 1)номіналізації – комплексні еквівалентами (,477*); 2)номіналізаціїта – пресуппозиції  (0,637**); 3)читання думок – причинно-наслідкові відношення (,484*).

Важливо відмітити наявність кореляційних зв'язків між мовленнєвими викривленнями та механізмами психологічного захисту: 1)номіналізації – регресія (-,556*); 2)номіналізації – проекція (,460*); 3)читання думок – гіперкомпенсація (-,461*); 4)причина-наслідок – проекції (,558*).

Висновок.

Таким чином, на підставі отриманих результатів ми можемо свідчити про:

1) Наявність та домінування у досліджуваних різних видів мовленнєвого викривлення.

2) Яскраво вираність тенденцій наявності різного роду кореляційних звязків між мовленєвими викривленнями та механізмами психологічного захисту, що дає нам змогу говорити про те, що сформовані раніше домінанти викоритання механізмів психологічного захисту призвели до формування відповідних мовленнєвих викривлень.