Світ…великий,
безмежний, незрозумілий. Його не можна виміряти чи зрозуміти, а тільки відчути.
Відчути,але не в змозі пояснити це відчуття, адже кожна людина бачить його по-своєму…
Іноді, ми проживаємо життя, так і не знайшовши себе. Ще з давніх часів люди
прагнули знайти спосіб пояснити світ, це й передумовило виникненню філософії.
Для чого потрібна філософія в наш час? Хіба можна зустріти , хоч одного
філософа, який би перевершив Геракліта,
Сократа чи Сковороду? Одні й ті самі
теми обговорюються століттями і мало хто надіється, що все-таки хтось знайде
першопричину, зрозуміє з чого все почалося, дізнається, що було першим, курка
чи яйце. Але філософія це не тільки пошук істини чи для когось спосіб життя, перш за все це наука, яка
допомагає пізнати не тільки цей світ, а й самого себе. Але ми, філософи, не тільки пізнаємо, а й аналізуємо,
синтезуємо та критикуємо побачене, прочитане,почуте. Можна сміливо
стверджувати, що філософією у XXI столітті потрібно
займатися, адже з неї зародилося більшість сучасних наук. Але дуже складно
пояснити це простій людині, інколи навіть найрідніша людина – мама, може не
зрозуміти майбутнього філософа, його вибір присвятити цій науці все своє таке
коротке життя, адже плинність часу така непомітна! І не один раз можна почути:
«Ти, що божевільна! Навіщо марнувати життя на пошуки чогось незрозумілого,
даремно намагатися пояснити це!»І тільки одиниці скажуть: «Якщо ти впевнена, що
це твоє, то вхопись міцно зубами і не відпускай ні при яких обставинах!» Мало
хто нас,філософів,розуміє, але й навряд чи через століття зрозуміють. Кажуть,
що вчитель чи лікар – це покликання від Бога, але можна з гордістю повідомити,
що філософ – це теж покликання і не кожен може ним стати. І якщо є впевненість,
що це ваше, що ви частинка цього, то вхопіться і не відпускайте, бо філософія
була, є і буде потрібною завжди!
| 
