А.А. Хіміч

Інститут філософської освіти і науки,

IV курс, спеціальність «філософія (практична психологія)»

Науковий керівник:  Кандидат психологічних наук, професор Л.В. Долинська

Соціально – психологічні установки студентської молоді на сімейне життя

Підготовка молоді до сімейного життя є однією з найважливіших проблем сьогодення, оскільки її загострення зумовлюється кризовим станом суспільства, соціальною та політичною  нестабільністю, невизначеністю щодо майбутнього. Ці фактори призводять до перегляду планів молоді щодо укладення шлюбу, до виникнення нових соціально – психологічних установок відносно функцій сім’ї та ролей жінки й чоловіка в ній.

Метою нашого дослідження було виявлення особливостей соціально – психологічних установок студентської молоді на сімейне життя.

Установка, за визначенням В.І.Слобочикова та Є.І.Ісаєва, являє собою готовність, схильність певним чином сприймати, розуміти, аналізувати об’єкт або діяти з ним у відповідності з минулим досвідом або під впливом стереотипів. Це неусвідомлена особистісна готовність, схильність до діяльності, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба.

У структурі установки виділяють три складові: когнітивну, афективну і поведінкову. Когнітивна являє собою вміння і переконання, яких ми дотримуємося стосовно тих чи інших предметів, людей і які дозволяють нам судити, що, на нашу думку, правильно або правдоподібно. Афективна – складає позитивні або негативні емоції, пов’язані з цими переконаннями. Поведінкова передбачає реакцію людини, яка відповідає її переконанням і переживанням. Подружні установки набуваються в основному через спілкування в сім’ї.               До основних причин сімейних конфліктів і розлучень у молодих сім’я психологи відносять установку на шлюб як на легке життя. Проявляється ця установка в наступних чотирьох факторах:

-         неготовність молодих людей до різкої зміни стилю життя;

-         складність стосунків між поколіннями;

-         гедоністичне ставлення до шлюбу (коли від нього чекають тільки приємних несподіванок);

-         відсутність підготовки до виконання всього комплексу функцій необхідних в сім’ї.

Для дослідження установок сучасної молоді на сімейне життя ми застосували методику РОД А.М.Волкової. У дослідженні взяли участь сто студентів різних курсів НПУ імені М.П.Драгоманова. На основі результатів діагностики установок молоді на майбутнє подружнє життя було виявлено погляди студентів щодо розподілу обов’язків у сім’ї між членами подружжя. Комплексним, що враховує як реальний розподіл ролей у сім’ї, так і ставлення до нього хлопців і дівчат, є рівень статево – рольової диференціації. Основними її формами є традиційна, антитрадиційна і рівноправна. Традиційна сімейна рольова диференціація притаманна студентам, де обов’язки обох членів подружжя розподіленні строго по відношенню до його статі. Для жінок – це господарсько -  побутова діяльність і виховання дітей, для чоловіків – це матеріальне забезпечення сім’ї і зовнішня соціальна активність. За таку форму побудови сім’ї висловились 51% юнаків і 18% дівчат. Антитрадиційна статева рольова диференціація – це така диференціація, при якій чоловіки виконують господарсько – побутові функції, виховання дітей, а жінки - це матеріальне забезпечення сім’ї і зовнішня соціальна активність. За таку форму побудови сім’ї висловились 2 юнаки і 9 дівчат від загальної кількості опитуваних. 47% юнаків і 73 % дівчат висловились за рівноправну форму, статево – рольової диференціації в їх сім’ї – це коли обидва члени подружжя однаково реалізують сімейні ролі, але кожен з них відповідає в основному за те, що більше відповідає його смакам і можливостям, тобто, що він більше вміє робити, що йому більше подобається робити.

Ми досліджували також установки студентів на емоційно – терапевтичну функцію шлюбу, тобто як у сім’ї забезпечується позитивний психологічний клімат, моральна підтримка, і чия роль у цьому, чоловіка чи жінки, є провідною. За результатами досліджень, юнаки здебільшого роблять установку на те, що емоційний клімат у сім’ї повинна підтримувати дружина 35% досліджуваних дівчат вважають, що дана роль повинна виконуватись обома членами подружжя, а інші, що ця роль повинна належати чоловіку. Вони мотивують це тим, що жінки мають більшу потребу в емоційній підтримці і очікують від чоловіків уваги до себе, турботи, забезпечення ними у сім’ї тепла і довірливої атмосфери, юнаки свою позицію пояснюють тим, що жінки за своєю природою краще виконують цю роль, ніж чоловіки, більш уважні до проблем іншого, вміють краще співчувати, співпереживати і турбуватись про інших, свою ж основну функцію вони вбачають у матеріальному забезпеченні сім’ї. Щодо останнього, то майже всі дівчата підтвердили одностайно думку про те, що чоловік повинен заробляти достатньо для задоволення потреб сім’ї.

Виявлені гендерні відмінності студентів щодо розподілу ролей у майбутній сім’ї можуть бути суттєвим чинником конфліктів між молодим подружжям у майбутньому та призводити до розлучень. Суттєві відмінності є також за шкалами ”батьківське виховання” (переважна кількість студентів обох статей вважають, що виховання дітей - це справа матері) і господарсько – побутові цінності (юнаки закріплюють їх переважно за дружинами, тоді як дівчата претендують на рівноправність).

Таким чином, дослідження установок студентської молоді на сімейне життя засвідчує переважання традиційних поглядів, винесених із власної сім’ї та значні гендерні відмінності, які не сприятимуть у майбутньому створенню міцної, безконфліктної сім’ї. З цього випливає необхідність спеціальної цілеспрямованої роботи зі студентами з проблем підготовки їх до шлюбу. Це може бути як просвітницька робота, в основі якої ознайомлення студентів зі знаннями щодо функцій сім’ї, особливостями їх установок на сімейне життя, гендерними відмінностями, їх наслідками, так і тренінгові заняття з використанням різноманітних психотехнічних вправ, які спрямовані на набуття нових умінь і навичок щодо форм установок у сімейному житті. Як приклад можна провести дискусію у групі, коли учасники діляться на три підгрупи за формами установки на сім’ю (традиційна, анти традиційна, рівноправна). Кожна підгрупа після попереднього обговорення захищає свою позицію, аргументуючи її прикладами. Після обговорення проводиться голосування щодо змінення форми установки і перерозподіл підгруп. Досвід роботи показує значні зміни установок у молоді щодо майбутнього сімейного життя.

Наше подальше дослідження в напрямку вивчення даної проблеми і полягатиме в обґрунтуванні та розробці програми роботи зі студентами по зміненню установок сучасної студентської молоді на сімейне життя.