У наш час людська цивілізація знаходиться у стані перехідного періода, для якого характерна велика кількість трансформацій. До теперішнього часу людина жила в умовах постійної зміни парадигми існування, яка фактично залежала від відношення людини до природи на цьому етапі існування. Актуальність теми полягає у філософсько-антропологічному дослідженні корейської міфології, оскільки  Корея, постійно була зв’язана з природою як міфологічно, так і релігійно, вчасно переборювала внутрішні конфлікти.

Важливим аспектом дослідження західного суспільства з позиції філософсько-антропологічного аналізу є проблеми та методи у вихованні моральності людини,поваги до старших,  у розумінні не віддільності людини від природи. Тоді як східне суспільство знайшло метод вирішення цих проблем. Мораль корейського народу тримається на збережених традиціях. Саме тому важливо, зважати на досвід минулих поколінь, і синтезувати його вже з набутим досвідом та знаннями. Багатовікова культура Кореї в різноманітті її форм є головним інструментом національного відродження.

Встановлено, що етика Конфуція мала великий вплив на відображення тенденцій стабілізації людських відношень. Виховувала в корейському народі людяність, справедливість, знання та довіру. Тоді як буддизм, однозначно, ідеологічне відображення  соціально – економічних змін, що відбувались в надрах давньокорейського суспільства. Корейці притримувались тієї думки, що буддизм – це основа морального виховання, а конфуціанство – основа державного правління.

Історія Кореї починається з заснування першої корейської держави – Древнього Чосону (Кочосон) – що виникло ще в 2333 р. до н.е. Згідно легенді, записаній в найдревнішій ,,Самгук Юса’’ засновником цієї держави вважають Тангуна – сина жінки – ведмедиці і небожителя. Пізніше держава першою постраждала від китайців у 109 р. до н.е. Корея,  досить довгий час знаходилась під управлінням Китаю, пізніше Японії, але не дивлячись  на це змогла зберегти особливості своєї ментальності, традиції, більше того вплинути на культуру і архітектуру країн - завойовників. В древні часи Корея – місце трансформації релігійних і етичних вчень Сходу  - буддизму, конфуціанства і даосизму на їх шляху від Китаю до Японії.

Відтак, важливим аспектом аналізу та дослідження на нашу думку є те, що міфологія Кореї переплітається з історією. Варто відзначити, що китайська міфологія мала надзвичайний вплив на корейську. У розповідях про Тангуна  - засновника корейської держави – згадується про його китайське походження. Час його народження асоціюється з ерами правління китайських імператорів. В астральному міфі про трьох дітей, що перетворилися на небесні світила ( Хосуні  - на сонце, Тальсуні – на місяць, Пельсуні – на зірки), так, як і в китайській міфології, земля і небо поєднані мотузками. Зображення сонця і місяця відповідають китайським (сонце – трилапий ворон, місяць – три лапа жаба). Серед корейських тотемів є й китайські запозичення: жаба, дракон, єдиноріг – цилінь,  птах – фенхуан. Власне корейськими є етіологічні, тотемічні та анімістичні міфи.

В етіологічних міфах походження рельєфу місцевості пояснюється  діяльністю  рук велетнів. Пагорбки утворилися від ніг хазяйки гори Халласан, яка була для неї узголів’ям. Гора Пектусан утворилася з екскрементів велетня. Сонячні та місячні затемнення зумовлені тим, що вогненні собаки царя темряви бажають викрасти світила,проте їм це не вдається: відкушені частини сонця та місяця повертаються на свої місця.

Відпливи та припливи викликаються драконом, що вповзає та виповзає з печери. Землетруси, за уявленням корейців, відбуваються у зв’язку з тим, що велетень переставляє бронзовий стовп, який підпирає небо, з одного плеча на інше.

Анімістичні міфи у корейській міфології пов’язані з тотемічними . В порівнянні з китайською міфологією, уявлення корейців про духів є більш розвинутими та деталізованими. Усі явища природи тут заселяли духи.

Шанувались зірки, особливо Велика Ведмедиця та Південна Полярна зірка. Саме з зірками були пов’язані долі людей( великі – символи велетнів, дрібні  - простих смертних ). Були духи хмар, дощу, вітру, грому, блискавки. Під впливом китайських уявлень найпопулярнішим були духи гір (які асоціювалися з тигром – хазяїном гір) і духи вод – морів, річок, ставків, боліт, криниць(які асоціювалися з драконами). Серед духів рослин особливо шанувалися лавр, полин, персикове дерево, женьшень:  вважалось, що ці рослини мають магічні сили, допомагають лікувати хвороби та приносять щастя. Давні корейці шанували духів місцевості ( стовпи або старі дерева біля входу у селище асоціювалися зі світовим деревом ), домашніх духів,але побоювались злих духів – чортів, привидів, хвороб.

Про пантеїстичні уявлення давніх корейців свідчать тотемічні культи півня, сороки, жабки, равлика, собаки, сороко ніжки, змія, свині, земляного черв’яка ( та інших зазначених вище).

Відтак, світогляд корейців розуміємо як синтез природи і людини, в їх гармонійному поєднанні. Ці два поняття є не відірвані один від одного. Природа сприйметься,як жива істота, до якої поважливе ставлення. Крім того, ще до появи на території Кореї вірувань (буддизму, конфуціанства,даосизму)всі безкінечні явища світу пояснювались взаємодією протилежних сил, а сам світ,як різні комбінації з п’яти першоелементів – вода, вогонь, земля, дерево, метал. За багаторічну історію корейці не втратили зв’язку з природою, а тільки закріпили і врівноважили.

Підсумовуючи вище сказане, вважаємо, що помилкове зарахування корейської культурного досвіду до китайського або японського до сих пір заважає розвитку поглядів на міфологію і релігію цієї країни. Насправді Корея має більш ніж двох тисячну історію, багаторічні філософські суперечки, життя багате на традиції і звичаї. Детальний філософсько-антропологічний аналіз корейської міфології допомагає вирішити моральні і культурні проблеми західного суспільства, які без внесення змін, можуть викликати глибоку кризу філософської думки.

Список використаних джерел

1. История философии: Учебник для высшей школы/Под общей редакцией Н.И Горлача, В.Г Кременя, В.К. Рыбалко. – Харьков: Консум, 2002. – 752с./ с. 108-131.

2. Философский словарь: основан Г. Шмидтом. – 22-е, новое, переработ. Изд. Под ред. Г. Шишкоффа / Пер. с нем.  /Общ. Ред. В.А. Малинина. – М.: Республика, 2003. – 575 с./ с.221-222

3. Васильев Л.С./История Востока: В 2 т. Т. 1: Учеб. по спец. «История». – М.: Высш. Шк., 1994. – 495 с: ил. / с. 427- 433

4.  Васильев Л.С./История Востока: В 2 т. Т. 2: Учеб. по спец. «История». – М.: Высш. Шк., 1994. – 495 с. / с. 227 – 229 /с. 389 – 390

5.  История стран Азии и Африки в новейшее время(1917 – 1945)/ Ч. 1., - / Изд. Под ред. М.Ф. Юрьевича. - Москва: Издательство московского университета,  1976. – 255с./ с. 57 – 66

6.  Сергійчук І.М./ Новітня історія країн Азії та Африки(1918 – кінець ХХ ст.): Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-ге вид., стер. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 288с./ с. 107 -117

7.  Руссова С.Н. / Корейськая мифология /Поэтика восточных литератур: пособие для студ. – М.: 2000/ с. 70 – 82

8. Искусство стран и народов мира. Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. декоративное искусство.. Гл.ред. Б. В. Иогансон. Т. 2;  Замбия - Мозамбик/М., « Советская Энциклопедия», 1965./ (Краткая художественная энциклопедия. Энциклопедии. Словари. Справочники)./656 с. С илл. 69 л. Илл./  с. 471 – 485

9.  Дахно І.І, Тимофієв С.М / Країни світу:Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с. – (Б – кА нового українця)./ с. 248 – 254