Головна
Реєстрація
Вхід
Середа
22.11.2017
20:17
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
    Категорії розділу
    Мои статьи [24]
    Конференції [29]
    Розміщуються матеріали конференцій, які проводяться Науковим товариством чи за його партнерства

     Каталог статей 
    Головна » Статті » Мои статьи

    Навіщо займатись філософією у ХХІ ст?

                                                         «Чому потрібна філософія у XXI столітті?». 


    Виникнення та постановка даного питання здається мені виглядає як нагадування про те, що не зробила філософія до сьогоднішнього дня – не з’ясувала чітко свого завдання. Чому не виникає питань про потрібність математики, фізики, біології або інших наук? Тому що такі питання виглядали б недолугими по відношенню до цих наук, в необхідності яких людство переконалось у своєму історичному досвіді. Але не слід сприймати ці слова, як ті, що намагаються опустити значення філософії в порівнянні з іншими науками, в більшій мірі думка автора спрямована на постановку нового питання про статус філософії як науки та можливість застосування до неї слова «потрібна». Адже відомо, що до сих пір не має чіткого визначення філософії, філософія настільки багатогранна та різноманітна, що таке визначення її б тільки образило та звузило її значення. Визначивши філософію як науку, в історію філософії не змогли б увійти концепції багатьох філософів, які не розгортали свої думки у колі певної системи. Та і до того ж навіть якщо їх підвести до системи, не можна вивести визначення філософії та її категоріальний аппарат з непохитною чіткістю, в силу знову ж таки багатогранності філософії, яка уявляється мені у вигладя смарагда, і якщо прибрати одну з його граней, вже не побачити того неперевершеного сяйва. Але цілком закономірно було б якби мені після цих слів поставили питання: «Ви вважаєте, що ми мусимо всі думки щодо якого-небуть з розділів філософії, включати до історії філософії. Але ж зрозуміло, що остання користується певною методологією у відборі тих роздумів, які мають значення для філософії?». Той, кому спаде на думку задати таке питання повинен бути готовим до зустрічного питання про існування цієї методології та її універсальності. Звісно що це питання дуже важливо для філософії, але ми його розглядаємо в даний момент в контексті обгрунтування доречності питання, що було запропоноване учасникам у вигляді теми ессе. Отже ми зіштовхуємось зі словом «значення», а не «потрібність», і це на думку автора принципово.

            Філософія за своїм принципом не може бути нікому потрібною, вона може лише мати певне значення для окремої людини. Слово «потрібна» вказує на якусь недостатність, в той час як слово «значення» несе в собі більш глибоке навантаження. Вивчення медицини потрібне для можливості продовження нормального фізичного життя, вивчення права для продовження нормального соціального життя. Для чого потрябна філософія? Вона нікому і ніколи не булла потрібної, але для певних людей завжди мала дуже високе значення. Коли ми запитуємо для кого має велике значення медицина? Для того, хто часто хворіє. То з філософією все зовсім навпаки, як показує досвід філософія має значення лише для духовно багатої людини. Філософія потрібна для тих, хто прагне мислити і глибоко і ясно одночасно. Тут дуже важливо розуміти, що між філософією та філософствуванням існує певна межа, чітко окреслити яку можна було б якби ми мадии чітке визначення філософії та філософствуванням, але доти доки не будуть визначенні ці поняття, а вони на мою думку ніколи не будуть визначені, питання про потрібність філософії буде виглядати недолугими. Можна буде казати виключно про значимість філософії, яка визначається по-перше тим, хто її обирає і по-друге тим, кого вона обирає.

             Вираз «не я обрав філософію, а вона обрала мене» виник зовсім не випадково. Мабуть жодна людина в світі, яка займається філософією, не скаже об’єктивно чому вона обрала її, але разом з тим навряд чи колись почне сумніватись у значимості цього предмету. Авторові б не хотілося, щоб значимість плутали не лише з потрібністю, а й такими поняттями як «важливість». Слово важливість несе в собі певне навантаження необхідного, можна навіть сказати, що це друга ступінь від «потрібного». Звісно, що слово «важлива» більш близьке до «значима», але знову ж таки не тотожне останньому. Ми вже занадто щільно підійшли до слова «значимість» і мали б його вже чітко визначити по відношенню до філософії, але ми лише парадоксально, але не абсурдно зазначимо, що ми не знаємо, що воно таке значимість філософії, і все, що ми можемо - це лише відсікати те, що не може підпасти під це слово «значимість».  На мою думку більшість видатних філософів не потребувала у філософії, але попри це вони будували свої філософські системи. Та щоб сталося б якби ми не знали, що Спіноза бачив світ складений з однієї субстанції, двох атрибутів та купи модусів, або якби ми не знали що Кант вважав головним для людини не досягнення щастя, а бути гідним щастя? Невже людина б не змогла жити без цього всього? Звісно, що кожен зміг би жити без знання цих історичних моментів. Але, всі ми прекрасно розуміємо, що коли щось має для нас «значення», то воно стає частиною нашого життя і ми ніколи не питаємо навіщо нам це потрібно, ми просто кажемо, що це має значення для нас. Навіщо ти вивчаєш про що казав Беккон та Хайдегер? Людина, яка любить філософію (а любов до філософії розуміється лише через значимість останньої), відповість, що вона це робить, щоб краще розуміти філософію. І коли її спитають, а навіщо нам розуміти краще філософію, хтось почне намагатись знайти обєктивне пояснення, чого зробити не можливо, а хтось вчинить абсолютно вірно і скаже: «бо це важливо для мене». Сліпій людині важко уявити яке прекрасне сонце на світанку, так само і про «значимість» філософії важко що-небудь сказати людині для якої філософія абсолютно не представляє цінності. Тому питання «Чому потрібна філософія у XXI столітті?», не потребує відповіді для людини, для якої вона щось «значить». Не слід опускати філософію до того рівня, коли намагаються вивести функції філософії (світоглядна, освітня і т.д.), слід просто, якщо ви зрозуміли для себе її значення – берегти філософію у своєму серці і крокувати сміливо на зустріч життю, а тим хто запитає «нащо тобі потрібна філософія?», сміливо відповідати: «якщо ти не вмієш літати, не намагайся зламати мені крила»…


     

     

    Категорія: Мои статьи | Додав: San-Antonio (18.11.2010)
    Переглядів: 1858 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 5.0/1
    Всього коментарів: 2
    2  
    Возможно истина как истина вне- в- и не- как апофатическое блуждание около проговариваемого и ценностные полагания только в проговаривании, истина же как истина сокрыта для полаганий и есть возможность полаганий, но только лишь как возможность, но не как истина.. возможно..Потому и выражения ценностных отношений правомерны во все стороны как до- так и -от.

    1  
    Початок дуже нагадує сумнозвісну роботу Е.Канта на премію Берлінської Академії наук, яку він не отримав. Далі ж починається типове дефініційне "вивертання логосу", тобто дослідження понятійної множини слів, якою полюбляли займатися з Нового часу і до М.Гайдеггера. Підкуповує чесніть, що не можна знайти остаточної дефініції, але залишається невдоволення, що автор не робить такої спроби.

    Також, останнє речення хибує філософським снобізмом, як на мене. Філософ не егоїст. Він скоріше місіонер. Крім того, нема нічого прекраснішого, ніж бути незрячим і мріяти побачити світанок, уявляти його. В цьому є щось від духу філософії. Цікаво б було спробувати пояснити незрячій людині це явище... Поетично, зворушливо і неможливо. happy

    Категорично не згоден з висновком автора. Гадаю, що все якраз навпаки. Крім того, якщо хтось має крила, то чому б не покатати того, хто їх не має? Хіба філософ може бути скнарою? Хіба можна жалкувати істини, якщо до неї торкнувся? На мою думку цінність цього есе полягає в тому, що з ним потрібно не погодитись і подолавши його висновок (його ж засновками) дійти красивішої думки.


    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz