Головна
Реєстрація
Вхід
Субота
23.09.2017
02:18
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
    Категорії розділу
    Мои статьи [24]
    Конференції [29]
    Розміщуються матеріали конференцій, які проводяться Науковим товариством чи за його партнерства

     Каталог статей 
    Головна » Статті » Конференції

    ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ У СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ

    Судово-психологічна експертиза – це спеціальне психологічне дослідження, що проводиться досвідченою особою – експертом – у відношенні людини – суб'єкта процесу або ситуації, яка призначається ухвалою суду (судді) за наявності загальних (процесуальних) і спеціальних (психологічних) підстав для отримання судових доказів у справі висновку експерта-психолога.
    Теорію експертної діяльності психолога у кримінальному процесі досліджували: Ф.С.Сафуанов, В.В.Нагаєв, М.М.Коченов, А.І.Кудрявцев та інші.

    У ході психологічної експертизи, як і при проведенні іншої судової експертизи, експерт за допомогою спеціальних методів встановлює різні факти психологічної природи (властивості особистості, установки, домінанти поведінки, особливості пізнавальних процесів і т. д.). Такі факти є проміжними і самі по собі – у  відриві від висновку експерта – ніякого  доказового значення в судовому процесі не мають.

    Експертиза виконується із застосуванням сучасних науково-обгрунтованих методів. Результати експертного дослідження повинні бути достовірними, верифікованими, доступними для оцінки слідчим і судом.
    Кожна судово-психологічна експертиза — це монографічне дослідження конкретної особи, психологічних механізмів поведінки людини в певних умовах. Тому вибір експертом-психологом методів дослідження визначається перш за все загальними завданнями, поставленими перед ним представниками правоохоронних органів і сформульованими в постанові або визначенні про проведення судово-психологічної експертизи (М.М.Коченов).

    Одним з методів, який використовується експертами-психологами у судово-психологічній експертизі є графологічній аналіз. Серед завдань, які розв'язуються за допомогою даного методу, виділяють встановлення індивідуально-особистісних характеристик виконавця рукописного документа. Представлена стаття присвячена одній з найбільш суперечливих проблем, що знаходиться на межі судового почеркознавства та диференційної психології – встановлення взаємозв'язку між ознаками почерку та психологічними особливостями особистості автора документа.

    Ще відомий російський фізіолог І.П.Павлов розглядав почерк як індивідуальний динамічно стійкий зорово-руховій стереотип графічної техніки письма, що відображається за допомогою системи рухів в рукописах, а також як складну систему психофізіологічної природи, що має характер навику, і що реалізовується в процесі виконання рукопису. На формування і функціонування почерку істотно впливають анатомічні і фізіологічні особливості виконавця. Основні властивості почерку – відносна стійкість й індивідуальність – засновані  на особливостях сприйняття і вироблення стереотипу руху кожної людини. Зоровий образ конкретної букви і послідовність рухів, необхідних для її відтворення на папері, надійно зберігаються в нашій пам'яті. У необхідний момент дана інформація перетворюється в сигнал, що поступає з кори головного мозку в нервові закінчення рук, що і приводить до необхідних і цілеспрямованих рухів (С.Алесковський).

    Сучасна психологічна наука підтверджує залежність почерку від емоційного стану та деяких типологічних властивостей вищої нервової діяльності виконавця тексту. Окремі прийоми графологічного аналізу застосовуються у дослідженнях з диференціальної психології та психофізіології. Є дані, що при деяких психічних захворюваннях почерк хворих набуває специфічних ознак, наприклад, почерк хворих на шизофренію нерідко відрізняється химерністю, навмисною стилізованістю (Т.В. Лісовська).

    На сучасному етапі встановлення особи автора рукописного тексту за почерком є однією із задач, які вирішуються почеркознавчою експертизою, однак досі практично відсутні апробовані експертні методики із встановлення психологічного портрету особистості за особливостями почерку, а прикладні дослідження, що проводяться у даному напрямі мають частковий, фрагментарний характер. Не дивлячись на те, що перед експертами постійно постають питання, які стосуються визначення статі, віку, професії, національності, психологічних особливостей тієї чи іншої особи, вирішуються в основному питання двох типів – встановлення статі та віку автора тексту великого об'єму, виконаного у звичайних умовах (З.І.Кирсанов, А.П.Рогозін). Щодо решти соціально-біографічних, психологічних та констутиціональних особливостей особистості того, хто писав, надійні методики відсутні, що знижує достовірність висновків.

    У судово-психологічній експертизі використання методів психолого-почеркознавчого аналізу може виявитися корисним при визначенні мотивів скоєння злочинного діяння, при вирішенні питання причетності конкретної особи до злочину, при вивченні властивостей особистості у момент скоєння інкримінованого діяння, під час експрес-діагностики психологічних властивостей особистості підсудного, звинувачуваного, свідка тощо.
    Дані, отримані під час графологічного аналізу можуть відігравати значну роль у якості додаткової інформації під час вирішення задач, що стосуються меж можливостей автора змінювати свій почерк чи копіювати почерк іншої особистості.

    Важливим моментом у використанні графологічного аналізу є можливість визначення за допомогою нього схильності особи до брехні, надання неправдивої інформації.

    Отже, результати сучасних досліджень підтверджують наявний взаємозв'язок почерку з деякими психічними особливостями людини. Проте, через відсутність суттєвої методологічної бази оцінки психологічних властивостей людини за почерком, діагностичний висновок  графолога у судово-психологічній експертизі завжди дається лише в імовірнісній формі.

    Література:

    1. Кирсанов З.И., Рогозин А.П. Методика распознавания по почерку пола и возраста исполнителя рукописи. - М., 1974 – С. 76.

    2. Лісовська Т.В. Особливості листів хворих на шизофренію. - М., 1977 - С. 89.
    Категорія: Конференції | Додав: San-Antonio (13.11.2010)
    Переглядів: 2492 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz