Головна
Реєстрація
Вхід
Понеділок
24.07.2017
06:50
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
    Категорії розділу
    Мои статьи [24]
    Конференції [29]
    Розміщуються матеріали конференцій, які проводяться Науковим товариством чи за його партнерства

     Каталог статей 
    Головна » Статті » Конференції

    ТЕАТР «БЕРЕЗІЛЬ» ЯК НОВАТОРСЬКИЙ ПІДХІД ДО ТЕАТРАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

    Нурматова Л. Ш.

    Інститут філософської освіти і науки

    ІІ курс, спеціальність «культурологія»

    Науковий керівник: доцент Кравченко А. А.

     

    ТЕАТР «БЕРЕЗІЛЬ» ЯК НОВАТОРСЬКИЙ ПІДХІД ДО ТЕАТРАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

    Український театр – великий і надзвичайно цікавий прошарок історії і культури нашого народу. У театрі відображається все те, що на якийсь момент часу цікавило людей. Це високе мистецтво, воно актуальне завжди, ходимо ж ми на вистави, написані ще задовго до нашого народження, на комедії, трагедії, фарси, пантоміми. Театр – це відображення життя народу, а воно завжди розвивається бурхливо і динамічно, а в Україні особливо.

    На протязі віків, у кожній культурі знаходяться люди, які прагнуть висвітлити певні проблеми, у яких, наче в болоті загруз народ, найчастіше –

    з вини влади, яка силою нав’язувала певні норми. Мистецтво – дуже потужний важіль, який впливає на свідомість людини, тому нечесні можновладці прагнуть підлаштувати його під себе, і усунути нескорених. Але мистецтво не вмирає, воно кріпне, розвивається і підкорює собі маси.

    Український театр «Березіль», під керівництвом Леся Курбаса  - одна з найславетніших сторінок нашої історії. Саме за життя цього славетного митця  на нашій Батьківщині почав формуватися незалежний, дійсно новаторський театр. Нові нестандартні сюжети вистав, а також цікаво поставлені вже знайомі глядачу твори, дивні декорації – все це надавало «Березілю» неповторності і цікавості. Можливо, у ті часи люди не дуже добре розуміли деякі задумки діячів цього театру, бо це була настільки нова практика, навіяна бурхливим, неспокійним життям, але вистави кожен раз проходили з аншлагом.

    Лесь Курбас, видатний митець ХХ століття і заснував цей театр. Взагалі, спочатку був створений «Молодий театр» , а потім у 1922 році, він був переформований у «Березіль». Назва походить від місяця переродження театру – березня. Тоді був оновлений репертуар театру і трошки змінений акторський

     

    склад. Але залишалося головне – нестандартне бачення цього світу, прагнення донести до глядача щось дійсно істинне.

             Лесь Курбас, разом із колегами експериментували, шукали нової стежини для свого мистецтва. Усім відомо, що часи тоді були неспокійні, головним чином це було зумовлено нестабільною політичною ситуацією. Усе мистецтво було пронизано напруженістю, певною стихією почуттів, а потім навіть відчаєм, тож у виставах «Березілю» чітко простежуються естетика авангарду, експрессіонізму.

    Лесь Курбас суттєво відійшов від попередньої традиції українського театру, він не хотів акцентувати увагу саме на побуті українського народу, як це зазвичай робилося, а прагнув показати «Я» кожного героя, побут при цьому слугував, можна сказати фоном, який також відігравав свою певну роль.

     Справа в тому, що Лесь Курбас був дуже начитаною і розумною людиною, його світогляд формувався під впливом європейських філософів, які у своїх філософських трактатах висвітлювали ідею індивідуальності людини, її внутрішнього світу і почуттів. А на території України в той час навпаки, влада пропагувала таку систему, де людина відчувала себе маленьким гвинтиком у потужному механізмі Радянського Союзу.

             Найкращі вистави в «Березілі» проходили під час співпраці Леся Курбаса з художником В. Меллером і драматургом М. Кулішем. Ця команда творила щось фантастичне, вони конструювали певний напівреальний світ, балансуючи, наче на лезі ножа, з показом вистав, які насправді розвінчують ідеали соціалізму.

    Варто зазначити, що хоч у виставах були доволі серйозні сюжети, тут не обходилося без гумору, хоча скоріш це була гірка іронія, але ще трошки «розбавляло» драматичність ситуації. Все це в купі утворювало дивовижний коктейль, який все більше і більше дратував владу.

    Леся Курбаса з його ідеями зупинили, розстріляли «в честь 20-летия Великой Октябрьской социалистической революции», але театр «Березіль» вже зумів підкорити глядача своєю неповторністю і щирістю.

     

     

    Список використаних джерел

    1)    Лесь Курбас: Репетиція майбутнього./ мал.. Сергія Маслобойникова/ -К.:Факт, 1998

    2)    Курбас Л. «Березіль» Із творчої спадщини. К.: Дніпро 1988.

    3)    Стаття Н.Корнієнко, «Лесь Курбас і духовні засади українського авангарду»

          4)Український драматичний театр: Нариси історії. — Т.  2. — К., 1959.

          5) Піскун І. Український радянський театр: Нарис. — К., 1957.

    Категорія: Конференції | Додав: San-Antonio (20.06.2010)
    Переглядів: 9487 | Рейтинг: 3.2/4
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz