Головна
Реєстрація
Вхід
Субота
23.09.2017
02:19
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
    Категорії розділу
    Мои статьи [24]
    Конференції [29]
    Розміщуються матеріали конференцій, які проводяться Науковим товариством чи за його партнерства

     Каталог статей 
    Головна » Статті » Конференції

    Особливості конфліктної поведінки студентів-психологів


    У наш час, час інтенсивних змін в усіх сферах життя, особливо зростає роль педагога як носія суспільних норм та цінностей. Відтак має значення кожна деталь, кожна якість його особистості. І насамперед це важливо для психологів.

    Сучасні дослідники останнім часом приділяють значну увагу проблемі міжособистісних конфліктів. Можливо, даний факт пов'язаний з тим, що кількість конфліктів, які виникають між людьми невпинно зростає. Не останню роль у подоланні різноманітних конфліктів повинні відігравати фахівці-психологи. А для цього вони повинні самі володіти високим рівнем професійних знань про конфлікти, вміти їх аналізувати, адекватно поводитися у конфліктних ситуаціях у разі їх виникнення.

    Американські дослідники Кеннет У. Томас та Ральф Х. Кілменн визначили, що у разі виникнення міжособистісного конфлікту кожен з його учасників має схильність вдаватися до того чи іншого стилю поведінки, так чи інакше реагувати на нього. У 1972 році вони розробили систему, яка дозволяє кожній людині створити власний стиль вирішення конфлікту. Основні стилі поведінки у конфліктних ситуаціях пов,язані, на їх думку, із спільним для усіх конфліктів джерелом – неспівпадінням інтересів двох або більше сторін. На сьогодншній день більшість психологів поділяють погляди Томаса та Кілменна на виділення 5 основних стилів поведінки у конфліктних ситуаціях, хоча можуть і по різному їх називати. До таких стилів належать: конкуренція, співробітництво, компроміс, пристосування та ухиляння.

    Стиль поведінки особистості у конфліктній ситуації визначається тим, наскільки вона хоче задовольнити власні інтереси (діючи пасивно чи активно), та інтереси іншої сторони (діючи спільно чи індивідуально). Якщо особистість пасивно реагує  на конфліктну ситуацію, то вона намагатиметься вийти з конфлікту, а якщо реакція особистості на конфліктну ситуацію активна, то вона намагатиметься її вирішити. Якщо особистість надає перевагу спільним діям, вона намагатиметься вирішити конфлікт разом з іншою людиною чи групою людей, які беруть у ньому участь. Якщо  ж людина більше схильна діяти індивідуально, то вона шукатиме власний шлях вирішення проблеми або шукатиме можливість ухилитися від неї.

    Для того, щоб зясувати, який стиль поведінки у конфліктних ситуаціях схильні обирати студенти, що навчаються на спеціальності «Українська мова та література та практична психологія» ми провели серед них опитування за допомогою тесту Томаса, спрямованого на визначення домінуючого стилю поведінки у конфліктних ситуаціях. Даний тест був адаптований Н.В. Гришиною. У ньому міститься 30 пар тверджень, які характеризують поведінку людини у конфліктній ситуації. Опитувані повинні визначити, який спосіб для них видається більш прийнятним у порівнянні з іншим. Всього нами була опитана 21 студентка. За результатами опитування ми отримали такі дані: стиль конкуренції виявися переважаючим у 3 досліджуваних, стиль співробітництва – у 4 досліджуваних, до компромісу у разі виникнення конфліктів вдаються 5 опитуваних, намагаються уникнути конфлікту 6 досліджуваних, і стиль пристосування властивий 6 досліджуваним. Серед опитаних нами 3 особи схильні у разі виникнення конфліктів до застосування двох стилів поведінки.

    Як свідчать отримані дані, у більшості студентів, які повязують своє подальше життя із професією психолога, виявилося переважання пасивних стилів поведінки у конфліктах – уникання та пристосування. Водночас слід зазначити, що особистість, яка застосовує стиль пристосування, здатна помякшити конфліктну ситуацію та відновити гармонію у взаєминах. Однак даний стиль не можна розглядати як достатньо ефективний для вирішення конфліктних ситуацій, оскільки він дає змогу лише відкласти вирішення проблеми на певний період, однак не може розглядатися як варіант повного вирішення конфлікту.

    Слід також зазначити, що жоден із описаних Томасом та Кілменном стилів не можна розглядати як кращий чи гірший. Кожен з них має як позитивні, так і негативні риси. Однак стиль пристосування доцільно застосовувати тоді, коли втрати від поступок незначні.

    Насамкінець хотілося б зазначити, що майбутньому психологові доцільно навчатися застосовувати будь-який стиль поведінки у конфліктах залежно від конкретної конфліктної ситуації. Але чи не найдоцільніше якомога частіше вдаватися до співробітництва.

    Література:

    1.       Ложкін Г.В., Пов,якель Н.І. Психологія конфлікту: Теорія і сучасна практика. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 416с.

    Скотт Д.Г. Конфликты, пути их преодоления. – К.: Внешторгиздат, 1991. – 191с.

    Категорія: Конференції | Додав: San-Antonio (13.11.2010)
    Переглядів: 1808 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz