Скрипнікова Софія Віталіївна аспірант кафедри культурології Національного педагогічного університету імені
М.П. Драгоманова, Київ
«Інституалізація академічної
спільноти: форма і зміст сучасного наукового середовища»
Напрям І: Форми та зміст академічної інституалізації.
«Роль капелана в
навчально-виховному процесі (на прикладі діяльності Центру
Студентського Капеланства УГКЦ)»
Нерозривність процесів навчання та
виховання на сьогоднішній день є доведеною та добре відомою педагогічною
істиною. Тому неабияка вага в освітньо-виховному процесі відводиться саме
особистості викладача, адже саме він повинен сприяти розвитку самостійності у студентів,
формувати критичне мислення, уміння виробляти власну точку зору тощо. Могутнім фактором у ефективності навчально-виховного процесу часто
виступає сила особистого прикладу. Педагог повинен не лише дати фундаментальні, системні, дієві знання, але
також виховати моральну, самостійну та самодостатню особистість. З приводу цього не виникає сумнівів. Що
стосується католицької церкви, вона не є виключенням, адже, згідно свого
розуміння виховного процесу, викладеному у "Gravissimum
Educationis” ("Про християнське виховання”, 1965 р.) ІІ Ватиканського
собору, "справжнє
виховання має на меті становлення людської особистості з огляду на її найвищу
ціль і одночасно на благо суспільства, членом якого є людина і в обов’язках
якого вона, ставши дорослою, прийматиме участь” (GE, 1). Тому церква не оминає своєю
увагою і підготовку викладача/учителя. У тій же декларації зазначається, що саме
від рівня освіченості останніх,
а також від уміння застосовувати найновіші досягнення педагогічних наук,
істотно залежатиме здійснення основних цілей та завдань католицьких НЗ. Тому
підготовці вчителя приділяється особлива увага: він має отримати ґрунтовні
знання як зі світських, так і з релігійних наук, а його освітній рівень має
підтверджуватись відповідними дипломами(GE, 8).
Слід сказати, що останнім часом значна частина
нашого суспільства притримується думки, що саме на вихованням моральної та
соціально свідомої особистості повинні займатися саме релігійні інститути. В
світлі цього цікавим є такий феномен, як капеланство – священицьке служіння для
окремої (часто певним чином ізольованої) спільноти в суспільстві. Капеланське
служіння в нашій країні розвивається у різних сферах. Зокрема, представлене
військове, в’язничне, медичне та студентське.
Особливо цікавим є феномен студентського
капеланства. Доки в нашій країні з поперемінним успіхом усе ще ведуться
дискусії стосовно шляхів зближення світської та релігійної освіти, деякі
навчальні заклади уже зробили свій вибір на користь присутності у навчальному
процесі священника. Зокрема, інститут студентського капеланства яскраво
представлений в УГКЦ, в якій створено відповідну релігійну місію, «метою
якої є задоволення релігійних потреб віруючих студентів і членів їх сімей в
дусі католицького віросповідання, поширення цієї віри, служіння Євхаристії,
справи милосердя та добродійності, а також здійснення доброчинних акцій
матеріального характеру». Ця місія отримала назву «Центр студентського
капеланства» або «Студентське капеланство університетської
молоді». Відповідно до цілей, якими керується у своїй роботі ЦСК, можна
говорити про широкий спектр соціальної роботи, яка включає в себе пасторальну,
місіонерську, культурно-проствітницьку, освітньо-виховну, харитативну
діяльність тощо.
На сьогодні Центр Студентського Капеланства
УГКЦ веде діяльність при трьох навчальних закладах: Національному
Університеті «Львівська політехніка», Національному лісотехнiчному університеті України та Львівській
комерційній академії.
Очевидно, що успішне капеланське служіння у цих ВНЗ було б неможливим, якби
не існувало потреби у ньому. Отже, сфера духовно-морального виховання у НЗ
залишається неохопленою, що призводить по потреби присутності у навчальних
приміщеннях капелана, який виступає не лише як священик, але і як педагог та
вихователь, оскільки виконує не лише пасторальну, але й просвітньо-виховну
роботу. Про це свідчить, наприклад, практика капеланів Львівської політехніки:
разом зі студентами вони організовують зустрічі у гуртожитках, показ та
обговорення фільмів, ексурсії, роботу літніх таборів тощо. Особливе місце у
роботі капеланів УГКЦ відводиться патріотичному національному вихованню. Усе це
відбувається у зрозумілому для молоді форматі, з використанням сучасних
досягнень ЗМІ, зокрема, інтернет-ресурсів. Про успішність такого формату роботи
з молоддю свідчить і той факт, що на сьогоднішній день йде реєстрація СКУМ як
громадської організації, що дозволить їй вийти на якісно новий рівень роботи.
При центрі студентського капеланства діє
також Центр опіки сиріт, метою якого є «будувати
на здоровій духовності зрілу особистість, дбати про соціальну рівність,
проводити різноманітні акції соціального, патріотичного та
духовно-просвітницького характеру, виявляти любов та опіку через спілкування та
присутність капелана чи волонтера, проводити пасторальну працю з
дітьми-сиротами, дітьми з малозабезпечених сімей, дітьми з дошкільних закладів
(дитячі садочки) та з дітьми із спец закладів» .
Не дивлячись на те, що ЦСК є досить
молодою організацією, він вже має певні здобутки, якими працівники цієї сфери
мали можливість поділитися під час роботи конференції для студентських
капеланів на тему «Практичні аспекти студентського капеланства в УГКЦ », що
відбулась 23 грудня 2009р.у м Львові. Втім, окрім позитивних напрацювань, у
розвитку капеланства існують і проблемні сторони, серед яких: відсутність
вмотивованих працівників ; відсутність матеріальної бази; відсутній постійний
склад студентського активу (в середньому 5 років) тощо, які також постали на
порядку денному роботи конференції.
До того ж – чи не найбільш болючим у
діяльності студентського (і не лише студентського) капелана є питання
конфесійності. Однак, слід визнати, що досвід ЦСК УГКЦ свідчить про те, що в
суспільстві існує запит на капеланство, зокрема студентське. А оскільки молодь
– майбутнє нашої нації, це явище потребує уважного вивчення. Адже, судячи з
характеру роботи, яку веде капелан у ВНЗ – він виступає якраз тією особистістю,
яка має вплив на студентів, якій довіряють та на яку хочуть рівнятися молоді
люди. А, отже, саме капелан має значну можливість сприяти формуванню духовних
та моральних якостей у студентської молоді.
Посилання:
Цетр Студентського капеланства
УГКЦ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kapelanstvo.in.ua
|
