Головна
Реєстрація
Вхід
Середа
22.11.2017
20:16
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2010 » Листопад » 15 » ІСТОРІОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ЗВ`ЯЗКІВ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ.
    22:13
    ІСТОРІОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ЗВ`ЯЗКІВ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ.

    Тоценко Жанна Михайлівна

    аспірантка Київського національного університету культури і мистецтв


    ІСТОРІОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ЗВ`ЯЗКІВ  МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ.

    З давніх часів історія українців та поляків була тісно переплетоною. Протягом століть обидва сусідні народи неодноразово перебували в складі одних і тих самих державно-політичних утворень – Речі Посполитої, Російської й Австро-Угорської імперій, Польської республіки міжвоєнного періоду тощо. Як наслідок, між ними розвинулися міцні історичні, культурні та особисті зв`язки. Це обумовлювало значні взаємовпливи і взаємозалежності обох народів. Багато європейських ідей, політичних традицій та інтелектуальних напрямків прийшли в Україну саме з Польщі. Водночас таке взаємозбагачення й мирне співжиття часто-густо супроводжувалося непорозуміннями, тривалими політичними конфліктами, національною конфронтацією і навіть кривавими війнами. Неспроможність українців та поляків дійти згоди й віднайти взаємоприйнятну форму політичного співіснування часто використовувалися їхніми могутніми сусідами, що призводило до катастрофічних наслідків для обох народів аж до втрати їхньої незалежності та державності. Не дивно, що протягом майже всього XX cт. чимало ясравих представників інтелектуальної думки й політичних сил як України, так і Польщі намагалися знайти оптимальну форму двосторонньої співпраці між двома державами.

    Особливу складність й науковий інтерес становлять українсько-польські відносини у міжвоєнні роки як з огляду на те, що відбувалося у порівняно недавні від нас часи. Серед значної кількості їх праць слід насамперед відзначити ґрунтовну монографію О.Красівського "Cхідна Галичина і Польща в 1918-1923 рр. Проблеми взаємовідносин " (К., 1998), в якій на значному фактичному матеріалі зроблена спроба комплексного аналізу українсько-польських відносин у Східній Галичині в контексті польської національної політики у перші п’ять міжвоєнних років. Ним, зокрема, з одного боку, детально проаналізовані програми провідних українських партій з національного питання та їх ставлення до польської держави, а з іншого – висвітлені основні аспекти польської політики щодо українського питання і діяльність провідних польських партій та політичних угрупувань в контексті польсько-українських стосунків. Конструктивною, наприклад, видається думка автора про те, що, незважаючи на шовінізм польських політичних діячів, більшість польського населення усе ж не бачила в особі українців своїх ворогів, тобто про існуючий потенціал для українсько-польського порозуміння. Про це свідчать й діяльність греко-католицької церкви і особисто митрополита А.Шептицького, що докладно висвітлено в книзі, а також в окремій праці О.Красівського - " За Українську державу і Церкву: громадсько-політична та суспільно-політична діяльність Митрополита Андрія Шептицького в 1918-1923 рр." (Львів, 1996), і " гродовство" окремих українських політичних діячів, які в тодішній ситуації йшли на співпрацю з польськими властями, однозначне засудження діяльності котрих автором, щоправда, є дискусійним. Це ж саме, стосується його висновків ( однозначно негативних) щодо політики Другої Речіпосполитої в галузі культури й освіти. Однак в цілому монографія О.Красівського є оригінальним й істотним внеском в наукову розробку теми українсько-польських взаємин в міжвоєнні роки. Також присвячені наукові розвідки Т.Шинкаренко та В.Кушніра. Політику Польської держави щодо українців у сфері освіти, культури та мови досліджують у своїх працях західноукраїнські науковці З.Баран, В.Кислий, Є.Наконечний, М.Романюк висвітлюється становище Української Греко-католицької та Православної церков у міжвоєнній Польщі. Також фундаментальною працею стала книга видана вченими Львівського національного університету ім.І.Франка Леоніда Зашкільняка і Миколи Крикуна "Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів" ( Львів, 2002). Цей перший в українській історіографії синтез історії Польщі, зроблений на підставі глибокого опрацювання багатьох нових джерел та інтерпретаційних здобутків світової наукової літератури. Слід сказати і про П’ятий Міжнародний конгрес українців, що відбувся в кінці серпня 2002 р. у Чернівцях, де розглядалася тема: " Українці й поляки: історична ретроспектива і сучасність".

    Виходячи з вище наведеного можна сказати, що конференції, публікації, симпозіуми сприяють усуненню розбіжностей при висвітленні болючих аспектів з історії відносин наших двох сусідніх народів та мінімізації негативного впливу історії на сучасні відносини між Україною і Польщею.


    Переглядів: 769 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 1
    1  
    Хочу висловити подяку автору статтi.дуже приемно вiдчувати що е люди,яких турбують вiдносини Польщi та Украiни.

    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Листопад 2010  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz