Головна
Реєстрація
Вхід
Вівторок
26.09.2017
12:45
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2010 » Жовтень » 9 » Гуманізація і гуманітаризація освіти та духовний розвиток особистості
    15:34
    Гуманізація і гуманітаризація освіти та духовний розвиток особистості

    Туренко Вікторія Вікторівна,

    кандидат філософських наук, доцент Інституту політології та права

    Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київ

    Шаповалова Тамара Вікторівна,

    старший викладач Донецького інституту соціальної освіти, Донецьк

    Напрям І: Форми та зміст академічної інституалізації.

     

    Макс Шелер стверджує, що «освіта не є навчальною підготовкою до чогось, до професії, до спеціальності, до якогось роду виробництва. Навчальна підготовка не має зовнішніх цілей. Освіта існує лише для творення благородної людини» [6; 31 – 32]. Відомий вислів, що освіта для нас є тим, що залишається в нас навіть тоді, коли ми забуваємо щось конкретне з навчальних програм.

    Що ж таке  може залишитися в нас, коли ми раптом забудемо якісь дату, формулу, граматичне правило?  Наша людяність, наша гуманність, наше милосердя, добро в серці, душі. Їх людина набуває протягом всього життя, протягом отримання освіти.

    Інститут освіти в суспільстві разом з такими інститутами соціалізації як сім`я, церква, ЗМІ покликані формувати і соціально, і морально здорову особистість. Проте, останнім часом в Україні спостерігається дисфункціональність інститутів соціалізації, невиконання ними своїх функцій, що не тільки негативно позначається на соціалізації молодого покоління, а може стати механізмом формування девіацій.

    Соціальну організацію і духовне підґрунтя в сучасному  українському суспільстві, на думку В. П. Андрущенка, можуть винести на своїх плечах дві особистості: духовна особа (священнослужитель) і вчитель [1; 31].

    Опорою їм може стати особистість, що набула освіту з акцентом на гуманістичні цінності. Що відбувається через гуманізацію і гуманітаризацію освітньої підготовки.

    Ю. М. Афанасьєв, звертаючи увагу на особистісний компонент освіти , ставить питання:» А чи може освіта бути негуманітарною?» І  відповідає:» Бути людиною важко. Але завдання  сфери освіти – створення максимально повних умов для розкриття людської, орієнтованої на цілісну організацію, свідомості» [4]. Справжньою ціллю освіти і виховання є не підготовка до шкільних чи вузівських екзаменів, а підготовка до життя. Життєві іспити - це вчинки, які не складають, а вчиняють, а у випадку невдачі розплачуються дуже серйозно.

    Система освіти - це не просто сукупність навчальних програм, предметів, методів, засобів. Через систему освіти суспільство звертається до людини, що розвивається як особистість. Важливу роль у формуванні життєвих орієнтирів особистості  школяра, студента мають гуманітарні, філософські знання. Саме вони дають людині можливість зорієнтуватися в сучасній мінливій дійсності,  сучасній культурі, перспективах розвитку цивілізації.

    Ще на початку ХХ століття у В. Вернадського знаходимо твердження, що з огляду на величезну  роль людини у збереженні природи, науки природничі можна віднести до гуманітарних [2; 499]. Сьогодні такого статусу особливо заслуговує екологічна наука.

    Зважаючи на вищеозначені факти, на філософських відділеннях університетів  України в якості вступного випробовування означено біологію, а програма з цієї дисципліни передбачає вивчення екологїї. Натомість природничі відділення залишають поза увагою питання про збільшення в навчальних програмах годин на філософські науки. Хоча, як відомо, питання сенсу буття, життя передусім осягаються ними.

    В цілому ж, справа полягає в тому, аби освіта сприяла тому,щоби нове покоління розчищало у собі внутрішні шляхи до совісті, тримало б відкритими священні брами, за якими вона ховається. Адже якщо колись утвердиться на Землі безсовісне покоління, воно зруйнує життя людини, культуру, говорить Іван Ільїн, великий філософ-гуманіст [3; 182]. Совість це голос трансцендентної сили. «Вустами совісті «говорить Всезагальний закон, Істина. В якості морального регулятора вона ставиться навіть вище на розсудливість [5; 523 – 524]. Для збереження життя на Землі в часи, коли все  раціоналізується, це особливо важливо.

     

    Бібліографія

    1. Андрущенко В. Лише меншовартісні люди не цінують нашої освіти // Віче   – 2010 - №15 – С. 30 – 33.

    2. Вернадський В. Научная мысль как планетное явление / Мир философии: Книга для чтения. Ч.2. Человек. Общество. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – С. 497 – 512.

    3. Ильин И. Основы христианской культуры. – Краматорск: «Тираж-51», 2005. – 351 с.

    4. Степанова М.А. Психологическая наука и философия в сфере образования: современное состояние и актуальные задачи [Електронний ресурс]: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=145&Itemid=52.

    5. Словарь философских терминов / Научная редакция профессора В.Г. Кузнецова. – М.: ИНФРА – М. – 2007. – 731 с.

    6. Шелер М. Избранные произведения: Пер с нем. / Под ред. Денежкина А.В. – М.: Изд-во «Гнозис», 1994. – 490 с.
    Переглядів: 674 | Додав: San-Antonio | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2010  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz