Головна
Реєстрація
Вхід
П`ятниця
29.03.2024
03:04
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2009 » Жовтень » 16 » Гуманітарна освіта. Секція: 3.Підготовка кваліфікованих кадрів в системі гуманітарної освіти. Автор роботи: О.М. Гріньова
    23:05
    Гуманітарна освіта. Секція: 3.Підготовка кваліфікованих кадрів в системі гуманітарної освіти. Автор роботи: О.М. Гріньова

    «Особливості формування професійної самосвідомості майбутніх

     учителів-психологів як фактор успішності їх професійного зростання»

     
    Гріньова Ольга Михайлівна, канд. психол. наук, викл. Кафедри психології ІФОН НПУ ім. М.П.Драгоманова, Київ

    Напрям 2: Гуманітарна освіта

    Секція 3: Підготовка кваліфікованих кадрів в системі гуманітарної освіти (студент-викладач)

     

           Необхідною умовою професійного зростання майбутніх педагогів є усвідомлення ними ще до початку професійної діяльності власних особистісних особливостей, рівня сформованості професійних здібностей і професійно важливих якостей та міри їх відповідності необхідному для майбутнього педагога рівню, тобто формування їх професійної самосвідомості. Саме усвідомлення майбутніми фахівцями невідповідності наявного рівня розвитку власних професійних інтересів, здібностей, спрямованості необхідному зумовлює формування у них потреби в професійній самоосвіті й самовихованні. На сучасному етапі становлення вищої педагогічної освіти України впровадження модульно-рейтингової системи зумовлює вибір саме професійної самоосвіти й самовиховання студентів у якості найбільш важливих факторів ефективності їх професійної підготовки. Усе це зумовлює високу актуальність проблеми формування професійної самосвідомості майбутніх учителів.

    Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблемі професійної самосвідомості майбутніх педагогів у фаховій літературі приділяється значна увага. Роль і місце професійної самосвідомості особистості у загальному процесі її професійної самореалізації на педагогічну професію представлена в роботах Є. А. Клімова [3], В. М. Козієва [4], Л. В. Римар [5] та ін.

    У роботах багатьох українських і зарубіжних дослідників [1]; [2]; [5] професійна самосвідомість педагога розглядається як складне комплексне утворення, яке включає ряд компонентів. Розуміння професійної педагогічної самосвідомості, як системи, зумовлює трактування цього поняття, як складного комплексного утворення, яке включає ряд компонентів. У контексті положень, розроблених Є. Л. В. Римар [5], ми виділяємо наступні компоненти професійної  самосвідомості майбутнього учителя на етапі професійної підготовки: “Я-ідеальне” – професійний ідеал педагога; “Я-реальне” – сукупність уявлень студентів про власні професійні здібності та особистісні якості; співвідношення у свідомості студента “Я-ідеального” та “Я-реального”, результатом якого є самооцінка власної придатності до обраної професії.

    На сьогодні у системі вищої педагогічної освіти України все більше поширюється підготовка майбутніх учителів за подвійними спеціальностями. За таких умов процес професійної самореалізації майбутніх фахівців ускладнюється, адже за п’ятирічний термін студент має засвоїти ґрунтовні теоретичні знання та практичні навички одразу з двох професій. Це завдання ускладнюється ще більше в умовах поєднання основної спеціальності й додаткової спеціалізації лише за кон’юктурним принципом, без врахування наявності їх діалектичної спорідненості.

           З метою вивчення особливостей формування професійного самовизначення майбутніх педагогів різних напрямків професійної підготовки ми провели анкетування серед студентів подвійних спеціальностей Біологія й практична психологіята Філософія й практична психологія НПУ імені М. П. Драгоманова І-ІV курсів. Вибірка склала 130 осіб. За результатами діагностування, усіх досліджуваних було віднесено до високого, середнього чи низького рівня професійного самовизначення згідно з виявленням відповідного рівня сформованості більшості компонентів їх професійної самореалізації. До таких компонентів ми відносимо: професійні мотиви, інтереси, здібності, спрямованість, самосвідомість, потребу в професійній самоосвіті й самовихованні.

           Згідно з результатами проведеного діагностування, серед студентів спеціальностей Біологія й практична психологія 26,0% опитуваних зараховано до високого рівня розвитку професійного самовизначення, 58,0% - до середнього, результати 16,0% опитуваних відповідають низькому рівню. Серед майбутніх фахівців, які навчаються за спеціальністю Філософія й практична психологія 35,5% опитуваних віднесено до високого рівня сформованості професійного самовизначення, 52,3% - до середнього,  12,2% - до низького. Серед студентів спеціальності “Філософія й практична психологія” виявлено значно більшу кількість опитуваних з високим рівнем професійного самовизначення і меншу – з низьким рівнем, - ніж серед майбутніх педагогів спеціальності “Біологія й практична психологія”. На нашу думку, такі результати пояснюються тим, що напрямок підготовки “Філософія й практична психологія” має високий рівень діалектичної спорідненості основної спеціальності й додаткової спеціалізації. Тому студентами вивчення однієї з двох обраних ними спеціальностей сприяє підвищенню рівня їх професіоналізму з іншої, тобто засвоєння таких спеціальностей є взаємодоповнюючим і взаємо інтегруючим. Натомість вивчення студентами педвузу подвійних спеціальностей, які поєднані лише за кон’юктурним принципом, як спеціальність “Біологія й практична психологія”, мало сприяє формуванню високого рівня професійного самовизначення майбутніх фахівців. Тому з метою формування у майбутніх педагогів високого рівня професійної самореалізації необхідне впровадження спеціальної роботи ще до початку їх роботи за фахом, а саме – у процесі професійної підготовки.

    Розроблена нами програма тренінгу з розширення професійної самосвідомості майбутніх педагогів-психологів включала наступні напрямки діяльності: теоретична психолого-педагогічна просвіта, психодіагностика студентів, рольові та ділові ігри, індивідуальні домашні завдання, індивідуальне консультування, складання студентами індивідуальних програм з розширення власної професійної самосвідомості.

    Після проведення тренінгової роботи з розширення професійної самосвідомості майбутніх педагогів подвійних спеціальностей ми провели повторне діагностування професійного самовизначення студентів для виявлення змін, що відбулись під час нашого тренінгу.

    Згідно з результатами проведеної психодіагностики, серед майбутніх фахівців спеціальності Філософія й практична психологія, у 78,0% опитуваних виявлено високий рівень професійного самовизначення, результати 18,0% відповідають середньому рівню, результати 4,0% - низькому. Серед студентів спеціальності Біологія й практична психологія, у 38,5% опитуваних виявлено високий рівень професійної самореалізації, у 48,0% - середній, у 14,5% - низький. У студентів обох досліджуваних груп після проходження ними тренінгу з розширення професійної самосвідомості виявлено вищі показники професійного самовизначення, ніж до тренінгу. Проте, в цілому результати студентів спеціальності “Біологія й практична психологія” навіть після тренінгу є значно нижчими, ніж у майбутніх фахівців спеціальності “Філософія й практична психологія”. За висловлюваннями самих опитуваних, це зумовлено тим, що незважаючи на наявність у них стійкого прагнення до самоаналізу, самопізнання, успішне засвоєння програмного матеріалу з двох неспоріднених спеціальностей – біології й практичної психології є важким завданням, яке займає весь їх вільний час.

    Таким чином, згідно з результатами нашого дослідження можна зробити висновок про те, що для формування високого рівня професійного самовизначення майбутніх педагогів-психологів, вивчення лише програмного матеріалу з основної спеціальності та додаткової спеціалізації є недостатнім. Рівень професійного самовизначення студентів педагогічних спеціальностей може бути підвищений шляхом розширення їх професійної самосвідомості. Поєднання спеціальностей у педвузах лише за кон’юктурним принципом є малоефективним для здійснення успішної професійної самореалізації майбутніх фахівців.

    Список використаної літератури

    1. Боброва Е.М. Особенности профессионального самопознания студентов педвуза: Дис. канд. пед наук. - М., 1989. - 220 с.

    2. Вачков И. В. Самосознание учителей и учащихся: полисубъектный подход. – М.: СГИ, 2000. – 312 с.

    3. Долинська Л. В. Психолого-педагогічні умови особистісно-професійного зростання майбутнього вчителя// Психологія. Збірник наукових праць. – Вип.. ІІІ. – К., 1998. – С. 65-71.

    4. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта, 1998.  – 156с.

    5. Римар Л. В. Формування професійної самосвідомості майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. – Дис. … канд... пед. н. – 13.00.01. – Вінниця, 1999. – 214 с.

    Переглядів: 867 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2009  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2024
    Сайт управляється системою uCoz