«Інноваційні методи навчання як основа творчої діяльності майбутнього вчителя»

Починок Юлія Мирославівна, студентка філологічного факультету

Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Тернопіль

Напрям ІІ: ГУМАНІТАРНА ОСВІТА

Секція 3: Підготовка кваліфікованих кадрів в системі гуманітарної освіти (студент-викладач)

У сучасних умовах ідеалом учителя є образ всебічно розвиненої особистості, спроможної долучитися до процесу суспільних і професійних перетворень, бути фахівцем, який здатний до креативності, прогнозування, володіє прийомами аналізу та самоконтролю, педагогічного мислення, оцінює нові тенденції з позиції педагогічної діяльності. Такий вчитель повинен бути комунікабельним, професіоналом своєї справи, широко ерудованим, а також високоморальною особистістю. Педагог має постійно перебувати у стадії пошуку: нових можливостей подачі інформації, підходу до своїх вихованців, інтерактивної взаємодії, яка базується на суб’єк-суб’єкних стосунках. Творча новаторська діяльність повинна поєднуватися з оволодінням необхідними технічними знаннями, практичними навичками та уміннями. Таким чином, важливим аспектом професійної підготовки майбутнього вчителя є формування, аналіз педагогічної творчості і використання своїх знань, власного педагогічного досвіду, що передбачає інноваційну діяльність педагога.

Для виконання таких завдань вчителю варто застосувати методи активізації навчальної діяльності: групові дискусії (всебічне обговорення спірного питання), диспути (обговорення доповіді), дебати (обмін думками), «круглі столи» (обговорення складних теоретичних проблем і обмін досвідом), ділові ігри (відтворення предметного і соціального змісту професійної діяльності та моделювання характерних для неї умов і систем відносин), аналіз конкретної ситуації (оволодіння знаннями шляхом самостійного вирішення проблем), мозкову атаку (групове формування ідеї розв’язку певного завдання), метод інсценування (випробувати на собі результат власних рішень і дій). А також власне інноваційні методи творчого розвитку: синектики, інциденту, занурення, багатомірної матриці, інверсії, емпатії, що використовуються для тренування творчого мислення, формування практичних умінь та навичок.

Серед останніх провідне місце займає тренінг. Складовими цього методу є компоненти поведінки як удосконалення практичних вмінь, рефлексії як психологічного новоутвору, релаксації як механізму саморегуляції, комунікації як навички слухання.

Моделювання дає можливість формувати у слухачів творче мислення, самосвідомість, інтуїцію.

Аналіз конкретних педагогічних ситуацій, який є засобом розгортання інноваційної діяльності. Його застосування дасть можливість ефективно виконувати аналітичні, організаційно-управлінські функції та створити проект власної педагогічної діяльності.

Метод дидактичної гри полягає у програванні суб’єктом з позицій іншого різних умов ситуацій професійної діяльності. Студенти виконують роль таких людей, якими б їм хотілося бути. Прийняття ролі допомагає подолати внутрішні труднощі діяти відповідно до бажаного зразка, з позиції іншої людини. Такий досвід дає можливість швидко внормувати поведінку майбутнього фахівця. У процесі навчання та проходження педагогічної практики майбутнього вчителя варто використовувати різні види дидактичних ігор: ділова гра (націлена на вирішення професійно-педагогічних та навчальних завдань), рольова гра (сприяє особистісному зростанню, орієнтуванню на саморозвиток самопізнання), розбір інцидентів, розв’язання педагогічних задач. Всі вони імітують реальні життєві ситуації, які вимагають застосування саморегуляційних умінь.

Сучасна освіта в Україні – явище неоднорідне, яке потребує постійних змін та удосконалення. Підготовка вчителя і педагога є центральним завданням модернізації освіти, засадничим принципом освітньої політики. Стратегічне завдання – конкурентний вихід української освіти на ринок світових освітніх. Це можливо здійснити, лише за умови продуктивної праці та креативного підходу до навчання.

Перспективним у цьому плані видається застосування інноваційних методів навчання як під час взаємодії «викладач-студент», так і в процесі проходження педагогічної практики майбутніми учителями.