Головна
Реєстрація
Вхід
Четвер
23.11.2017
18:46
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2009 » Жовтень » 15 » Гуманітарна освіта. Секція: 3.Підготовка кваліфікованих кадрів в системі гуманітарної освіти. Автор роботи: А.В. Кіясь
    22:34
    Гуманітарна освіта. Секція: 3.Підготовка кваліфікованих кадрів в системі гуманітарної освіти. Автор роботи: А.В. Кіясь
    «Психологічні проблеми копінг-поведінки майбутнього педагога»
     
     
    Кіясь Аліна Василівна, аспірант Інституту філософської освіти і

    науки

    Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київ

    Напрям ІІ: Гуманітарна освіта

    Секція 3: Підготовка кваліфікованих кадрів в системі гуманітарної освіти (студент-викладач)

     

    Недостатня освіченість в напрямку збереження психологічного здоров’я, розвитку навичок ефективного подолання стресових ситуацій призводить до виникнення ускладнень у професійній діяльності, педагогічній взаємодії, зниження працездатності і навіть емоційного згорання. У зв’язку з цим особливого значення набуває феномен копінг-поведінки як складової адаптивної соціальної поведінки.

    Термін «coping» почав використовуватися в американській психології на початку 1960-х років для вивчення поведінки особистості в складних життєвих ситуаціях. Поняття «копінг» в перекладі з англійської «to cope» означає долати, справлятися. В російській психології це поняття трактується як «адаптивна поведінка» та «психологічне подолання». Розуміння цього поняття знаходиться в широкому діапазоні: як засоби психологічного захисту, які використовуються людиною від психотравмуючий подій, як поведінка, що впливає на ситуацію, як поведінка особистості при стресі, як поведінка в складних ситуаціях.

    Проблема копінгу активно досліджується в сучасній психології. Серед зарубіжних авторів вивченням цієї проблеми займаються А.Білінгс, Р.Лазарус, А.Райт, С.Фолкмен, К.Форд та ін. У російській психології вивчення проблеми копінг-поведінки розпочалося|розпочалося,зачалося| у 90-ті роки та представлено багатьма працями, авторами яких є|з'являються,являються|: Л.І.Анциферова, В.І.Голованевська, Р.І.Грановська, К.Муздибаєв, І.М.Никольська, С.К.Нартова-Бочавер тощо. Серед українських дослідників слід відзначити таких науковців як О.І.Склень, С.В.Малазонія, Л.М.Марковець, С.В.Харченко та ін.

    Здійснений аналіз наукової літератури з цієї проблеми дозволяє нам розглядати копінг-поведінку як певну відповідь особистості на виклик ситуації.  Остання розуміється як стресогенний вплив на особистість, що блокує її актуальні життєві потреби та порушує стан психологічного комфорту. Головною функцією копінгу є адаптація людини до стресової ситуації, задоволення актуальних життєвих потреб та відновлення комфортного психологічного стану. Ця функція реалізуються завдяки копінг-стратегіям, які виступають як певні усвідомлені способи поведінки особистості, але можуть обиратися нею як свідомо, так і несвідомо. Це залежить, перш за все, від оцінки та напрямків подолання складної ситуації.

    У зарубіжних та радянських авторів існують різні класифікації стратегій поведінки у складних ситуаціях (К.А.Абульханова-Славська, Л.А.Анциферова, Р.Лазарус, К.Муздибаєв, С.Фолкман)|.

    Найбільш поширеними типами прояву копінг-стратегій, в основу яких ми закладаємо провідну сферу реагування на складні життєві ситуації є:

    1. Когнітивно-орієнтований: пов'язаний зі спробами людини покращити відносини «людина - довкілля» шляхом зміни когнітивної оцінки складної ситуації (збір інформації, стримання від імпульсивних та поспішних дій, вибір способів вирішення проблеми, планування).

    2. Поведінково-орієнтований: зорієнтований на поведінкові дії, які спрямовані на вирішення проблеми (конкретні дії).

    3. Емоційно-орієнтований: включає думки та дії, які спрямовані на тимчасове врегулювання емоційного напруження та хоча повністю не вирішують проблемну ситуацію, але покращують психологічний стан індивіда.

    В результаті теоретичних та експериментальних досліджень було доведено, що для подолання складних стресових ситуацій кожна людина використовує індивідуальні стратегії (копінг-стратегії) за допомогою особистого досвіду та психологічних резервів (особистісні ресурси або копінг-ресурси). Ресурси регуляції поведінки можна розглядати як певний функціональний потенціал, що забезпечує підтримку у подоланні стресових ситуацій. Згідно аналізу досліджень в рамках ресурсного підходу можна виділити наступні копінг-ресурси: особистісний потенціал суб’єкту (особистісні характеристики, здібності та навички), соціальна підтримка (інструментальна/ моральна), соціальне ухвалення або осудження. Існує тісний взаємозв’язок між тими особистісними конструктами, за допомогою яких людина формує своє ставлення до життєвих труднощів, і тим, яку копінг-стратегію поведінки вона обирає. Серед таких факторів зазначають, зокрема, розвиток інтелектуальної, вольової, емоційної, мотиваційної сфер особистості, життєвий досвід, значущість подій тощо. Така особистісна властивість, як впевненість у вирішенні проблеми сприяє аналізу та реалізації намірів при вирішенні складних ситуацій.

    Існує ряд точок зору авторів, які займаються проблемою копінг-поведінки, з приводу ефективності копінг-стратегій. В багатьох теоріях йдеться про те, що копінг-стратегії можуть бути як продуктивними, функціональними, так і непродуктивними, дисфункціональними (П.П.Віталіано, І.К.Коплік, І.Фрайденберг). Ефективність копінгу залежить від двох факторів: зворотної реакції та контексту, в якому вона реалізується. Р.М.Грановська, І.М.Нікольська вважають невід’ємною характеристикою копінг-поведінки її корисність, яка представляється як «адаптивні дії, цілеспрямовані та потенційно усвідомлені» [1, с. 71].

    Тобто копінг вважається ефективним, якщо копінг-стратегії, які реалізуються суб’єктом, відповідають ситуації та включають адаптивні, усвідомлені дії, що сприяють її вирішенню.

    Поведінку можна вважати продуктивною, якщо в результаті взаємодії з проблемною ситуацією людина: усвідомлює значущість її вирішення, знаходить свій індивідуальний варіант подолання, робить певні дії в цьому напрямку, задовольняє свої актуальні потреби та відновлює свій комфортний психологічний стан.

    Копінг-стратегії включають певні психологічні механізми (усвідомленої саморегуляції та психологічного захисту). Механізми усвідомленої саморегуляції допомагають витримати стресогенний вплив, адаптують, підготовлюють основу для реалізації копінг-стратегій, які спрямовані не тільки на когнітивне та емоційне, але й на поведінкове (діяльнісне) вирішення ситуації. Механізми психологічного захисту можуть використовуватися при пасивних формах копінгу, з орієнтованістю особистості на внутрішнє врегулювання емоційної напруги. Активні копінг-стратегії, що орієнтовані на вирішення проблеми та пошук соціальної підтримки, сприяють психологічному комфорту та здоров’ю. В свою чергу, пасивні стратегії – уникання (активне, пасивне), спрямовані на зняття емоційного напруження, приводять до тимчасового комфорту, тому що ситуація не вирішується та продовжує впливати на особистість. Ці стратегії зумовлюють характер неефективної копінг-поведіки.

    Труднощі педагогічної роботи обумовлюються характером професійної діяльності та особливостями особистості педагога. До перших компонентів відносяться проблеми входження в професію, недостатність методичного забезпечення праці вчителя, формалізм в оцінці діяльності педагога, відволікання на другорядні завдання. До складу особистісно-центрованих входять труднощі, які мають внутрішні причини: відсутність засобів педагогічної діяльності; порушення внутрішніх механізмів саморегуляції, що робить неможливим перехід до іншого виду діяльності у випадку зміни її вимог; негативний психологічний стан (невпевненість, тривожність, страх, фрустрація).

    Аналіз психологічних досліджень стосовно реалізації копінг-поведінки у професійній діяльності доводить, що ефективна копінг-поведінка педагога повинна включати наступні професійно-особистісні компоненти: професійно спрямовану мотивацію, усвідомлення професійних позицій, конструктивний стиль взаємодії, професійний досвід, рефлексивні здібності та адекватну самооцінку.

    Література:

    1. Грановская Р.М., Никольская И.М. Защита личности: Психологические механизмы. - СПб.: Знание, Свет, 1999. - 352 с.

    Переглядів: 684 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2009  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz