Головна
Реєстрація
Вхід
Неділя
24.09.2017
10:37
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2009 » Жовтень » 16 » Гуманітарна освіта. Секція: 1 Гуманітарна освіта між Болонським процесом та традиціями європейських університетів. Автор роботи: Т.М. Кучера
    00:57
    Гуманітарна освіта. Секція: 1 Гуманітарна освіта між Болонським процесом та традиціями європейських університетів. Автор роботи: Т.М. Кучера

    «Легітимність єдності освітнього простору у світі регіоналізації»

     
     
    Кучера Тетяна Миколаївна, викладач кафедри філософської антропології, Інституту філософської освіти і науки, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

    Напрям II: Гуманітарна освіта

    Секція I: Гуманітарна освіта: між Болонським процесом та традиціями європейських університетів
     

    В Україні відбувається формуваня нації сучасного європейського зразка, об’єднуючим началом якої є громадянська приналежність членів українського соціуму до громадян України. Водночас, на загальнодержавному та регіональному рівнях здійснюється підтримка по задоволенню етнокультурних, конфесійних, мовних та інших потреб громадян, що дозволяє зберегти унікальні особливості питомих складників українського соціуму.

    Головною проблемою, властивою сучасному українському суспільству, є досягнення громадянської консолідації та суспільної стабільності. Розв’язанню цих проблем істотно сприяє формування нового типу мислення. Звісно, поволі формується й окреслюється новий тип світогляду, який умовно можна назвати інноваційним. Основним імпульсом для такого типу мислення є усвідомлення необхідності впровадження новітніх економічних, правових, культурних, соціальних стратегій, які адекватно реагували б на реалії сучасного світу і на ті видозміни, що в ньому виникають.

    Сьогодні Україна є суспільством радикальних змін. З початком трансформацій у Східній Європі існує дискусія в спеціальній літературі, яка сфокусована на перегляді існуючого погляду на всю соціальну постсоціалістичну систему. Україна досліджується не як соціальна система, а як нація під кутом зору регіону. Регіон в Україні є хоча й історично означеною, але водночас і новою реалією. Регіон становить цілісність природного, матеріального та соціального середовища. Причому різні типи регіонів формуються й існують завдяки певним типам взаємоз`язків між цими трьома середовищами. Маємо на увазі триєдину сутність регіону: суспільство (людина),економіка та природнє середовище.

    Таке бачення регіону випливає з фундаментального філософського висновку, що матеріальний світ, перебуваючи у стані безперервного руху, є системно організованим. У регіоні взаємодія існує не тільки всередині сукупності природних, соціальних або економічних елементів, адже будь – який виробничий процес бере початок від природи і в цьому процесі прямо чи опосередковано бере участь людина. Від природних та економічних умов залежить життя людини, самопочуття  суспільства. Водночас суспільство підкоряє своїм потребам економіку, управляє у цій сфері структурно – динамічними процесами.

    Нині Україна перебуває в стані динамічного державо-творчого процесу. Послідовний рух  України шляхом ринкових економічних перетворень та реалізації євроінтеграційних прагнень в усіх сферах суспільного розвитку по-новому формує питання щодо регіональної політики в нашій державі, а, отже і підвищуються вимоги щодо її ефективності та впровадження. Актуальною проблемою сьогодення є приведення механізмів та інституційно – правової бази регіональної політики України до стандартів Європейського Союзу, країни якого накопичили цінний для України досвід у сфері регулювання регіонального розвитку.

    У людському вимірі сутність цих процесів полягає в тому, щоб створити умови для нового, більш цивілізованого рівня свободи людини та розвитку її творчого потенціалу, який концентрується навколо трьох інтенцій – прекрасне, істина, добро. Гуманітарна сфера як і суспільство вцілому, пов`язане з реалізацією в основному духовного потенціалу людської особистості. Відповідно до цього виділяємо три масштабні горизонти: культурний, освітянський, релігійний.

    Головним у стратегії розвитку України є орієнтація на європейську систему цінностей, де головними детермінантами сучасної цивілізації виступають: демократія, ринкова економіка та вільний інтелект.

    Під гуманітарним розвитком суспільства ми розуміємо процеси зростання можливостей людини, її добробуту, безпеки, здоров`я та духовності. Гуманітарна політика держави повинна полягати в послідовному здійсненні заходів, спрямованих на підтримку й інтенсифікацію гуманітарного розвитку суспільства з визначеними пріоритетами та загальнонаціональними інтересами. Сутністю гуманітарної політики повинне стати створення умов для виявлення, формування й розвитку творчого потенціалу особи та суспільства в цілому.

    Завданням гуманітарної політики держави є максимальне пом`якшення негативних наслідків трансформаційних процесів для населення всіх регіонів України і створення активно-оптимістичної життєвої позиції за допомогою створення ефективного законодавства, дієвої економічної та соціальної політики, еволюційне введення гуманітарних сфер у нові економічні умови функціонування. Однак важливі не самі кількісні зміни, конкретні форми інноваційних педагогічних технологій, а наповнення їх глибоким, творчим змістом. Творчий пошук - це не хаотичний, а цілеспрямований процес, який супроводжується зламом сталих принципів і способів вирішення конкретної проблеми, висуванням мети та формуванням нових підходів і засобів. Внаслідок занедбання гуманітарних наук в суспільній свідомості  затвердився стереотип про вторинність гуманітаристики. Необхідно радикально змінити таке ставлення до наукового пізнання, а, отже, створити ефективну систему освіти та демократичний доступ до сучасної якісної освіти; створити умови для відтворення представників інтелектуальної діяльності; доступ до культурних цінностей, впровадження протекціонізму у підтримці вільної від політичної кон`юнктури ефективної просвітницької роботи громадських організацій; створення умов, які б забезпечили престиж і привабливість інтелектуальної праці, соціальну захищеність й належний рівень життя людей інтелектуальної праці. Отже, лише впевненість у правильності шляху, яким іде країна, створює умови для позитивного світосприйняття, надає можливість людині більш активно шукати шляхи для поліпшення власної долі. Суспільство до якого ми прагнемо, виправдає всі труднощі перехідних процесів, якщо домінантою в царині владних відносин та відносин власності стане формула свободи людини, оскільки її діяльність буде заснована на праві й унормована лише законом.

    Переглядів: 586 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2009  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz