Головна
Реєстрація
Вхід
Понеділок
20.11.2017
22:59
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2009 » Жовтень » 14 » Гуманітарна наука. Секція: 3.Критерій адекватності гуманітарного знання: принципи, методи та підходи. Автор роботи: І.В. Овчаренко
    19:15
    Гуманітарна наука. Секція: 3.Критерій адекватності гуманітарного знання: принципи, методи та підходи. Автор роботи: І.В. Овчаренко
    «Роль гуманітарного знання у збереженні загальнолюдських цінностей в індивідуалізованому суспільстві.»
     
     

    Овчаренко Ірина Валеріївна, старший викладач кафедри етики та естетики Інституту філософської освіти і науки

    Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Київ

    Напрям І. Гуманітарна наука

    Секція 3. Критерій адекватності гуманітарного знання: принципи, методи та підходи.

     

     

    Сучасне суспільство радикально відрізняється від всіх попередніх форм людського існування. За думкою професора З. Баумана, однією з характерних рис цього суспільства є індивідуалізація, відокремлення індивіда від суспільства, заперечення форм соціальності. Людина залишилася один на один зі  своїми проблемами, незалежно від того, чи стала вона тією особистістю і індивідуальністю, що здатна брати на себе відповідальність, в першу чергу, за саму себе, не говорячи вже про відповідальність за інших чи світ.

    Професор З. Бауман визначав три головні риси індивідуалізованого суспільства:

    1.   Втрата людиною контролю над більшістю значущих соціальних процесів;

    2.   Зростаюча у зв'язку з цим невизначеність та прогресуюча незахищеність особистості перед обличчям не контролюючих нею змін;

    3.   Виникнення у цих умовах прагнення людини відмовитися від досягнення перспективних цілей заради отримання негайних результатів, що призводить до дезінтеграції як соціального, так і індивідуального життя.

    Індивідуалізація призводить до виникнення "приватної" моралі, загальнолюдська мораль визнається нереальною, неможливою. Але за словами З. Баумана „ у випадку, коли шанси будь-якої події є рівно імовірні, слід говорити про хаос” [1, 39].

    Проблема комунікації сучасного глобалізованого світу вказує на необхідність віднайдення загальнолюдських цінностей, що могли б слугувати орієнтиром як у будуванні міжнаціональних та міждержавних відносин, так і здорових повсякденних людських відносин. В такій історичній ситуації набуває неабиякої актуальності увага до гуманітарного знання та гуманітарної освіти, що на сучасному етапі власного розвитку мають ставити перед собою завдання вирішити питання  про формування цілісної особистості з системою цінностей, що буде здатна до дискурсу і взаємодії між суб'єктами, здатна до вибору власного способу життя та прийняття відповідальності за цей вибір.

    Наукова спільнота сьогодні усвідомила той факт, що „людина є найскладнішою системою зі всіх, що відомі науці, адже її існування не вкладається ні в соціальні, ні тим більш в природні, біологічні закономірності і потребує включення у біосоціальний контекст третьої сили – культури” [2, 11]. Важливість цієї „третьої сили” відчувається все більше, особливо в кризові моменти її слабкості. І криза індивідуалізованого суспільства пов’язана в першу чергу з культурною кризою.

    Головний недолік сучасного виховання полягає як раз в тому, що педагогічна діяльність зводиться до інтелектуальної освіти школярів та студентів, ігноруючи найбільш складні проблеми формування особистості – розвиток світогляду, характеру, моральних принципів, громадянських позицій, естетичних смаків, тобто системи цінностей. Акцентуючи увагу на формуванні особистості, педагогічна практика має бути зорієнтована, в першу чергу, не на передачу знання, а на навчання користуватися знаннями, які сьогодні дуже легко здобути (інтернет знає більше викладача), на евристику, на творчість, яка завжди сприяла діалоговому підходу до міжсубєктних відносин [3]. Адже доля людства залежить від того, чи зможемо ми здолати ситуацію протистояння егоїстичного індивідуаліста та безликої „масової людини”, теоретично обґрунтувати наявність та актуальність в першу чергу загальнолюдських цінностей та практично реалізувати духовну та діяльну єдність людства, зробивши діалог способом вирішення всіх реально існуючих та можливих у майбутньому протиріч буття.

     

     Література:

    1.      Бауман З./ Зигмунт Бауман/ Индивидуализированное общество. - М.: Логос, 2002.- 390 с.

    2.      Каган М.С. / М.С. Каган / Перспективы развития гуманитарных наук в ХХІ веке // Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века. К 80-летию профессора Моисея Самойловича Кагана. Материалы международной научной конференции. 18 мая 2001 г. Санкт-Петербург. Серия «Symposium». Выпуск №12. СПб.: Издательство Санкт-Петербургского философского философского общества, 2001. C. 9-14.

    3.      Крымский С.Б. / С.Б. Крымский / Знания, настоянные на совести // Человек без границ, № 1, 2008. – С. 34 -40.

    Переглядів: 556 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2009  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz