Головна
Реєстрація
Вхід
Четвер
23.11.2017
18:33
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2009 » Жовтень » 14 » Гуманітарна наука. Секція: 3.Критерій адекватності гуманітарного знання: принципи, методи та підходи. Автор роботи: І.П. Цимбалій
    18:27
    Гуманітарна наука. Секція: 3.Критерій адекватності гуманітарного знання: принципи, методи та підходи. Автор роботи: І.П. Цимбалій
    «Специфіка гуманітарної освіти в ХХІ ст.»
     
     
    Цимбалій Інна Петрівна, асистент кафедри філософської антропології

    Інституту філософської освіти і науки

    Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київ

    Напрям І: Гуманітарна наука

    Секція 3: Критерій адекватності гуманітарного знання: принципи, методи і підходи

     

     

     

    Із формуванням у ХХІ ст. нового образу науки, нового раціоналізму і нових форм знання висуваються нові вимоги також і до системи освіти. На думку Є.Смотрицького, освіта повинна змістити наголос із переважно наукового знання на особистість, на весь світ культури і вийти на антропологічну парадигму як в теорії, так і на практиці. Освіта повинна стати більше культуроцентричною, аніж виробничоцентричною, тобто повинна служити потребам людини і суспільства, а в умовах глобалізації, навіть всього людства, але з врахуванням реалій, що постають перед Земною цивілізацією на початку нового тисячоліття. Є.Смотрицький вважає, що: «Таке завдання під силу вирішити лише засобами глибоко продуманої, добре спланованої та організованої гуманітарної освіти» [1, с. 3].    

    Як аргумент на користь твердження про радикальну переоцінку місця і ролі гуманітарного знання в системі культури дослідник використовує вислів видатного французського філософа та етнографа К.Леві-Строса: «ХХІ століття буде століттям гуманітарних наук або його не буде».

    Згідно з переконанням Є.Смотрицького, сьогодні надзвичайно гостро відчувається дефіцит гуманітарної культури. Виник мотиваційний та екзистенційний вакуум, який веде до втрати сенсу життя, до абсурду існування. Повернути сенс та стабільність буття людині та людству може лише гуманітарна культура. Адже, лише вона виробляє, відтворює і зберігає цінності культури. Говорячи про специфіку цих цінностей, дослідник зауважує, що слід усвідомити їх специфіку: вони не мають прямої економічної вартості, не мають утилітарної, уживчої цінності, але без них не може бути економічних цінностей, і, що головне – суспільства. В цьому розумінні можна говорити про неутилітарний прагматизм як цінність гуманітарної культури та мету гуманітарної освіти.

     В цих умовах виникає потреба чіткого розуміння специфіки гуманітарної освіти: її цілей, змісту, засобів та форм.

    Є.Смотрицький подає визначення гуманітарної освіти, згідно з яким вона є процесом гуманоцентричного та культуроцентричного навчання і виховання, який має на меті засвоєння людиною цінностей культури, що складають ядро її світогляду, є невід’ємною складовою переконань і допомагають відповідати на питання «Як жити?».

    Гуманітарна освіта має свою специфіку. Вона пов’язана із специфікою гуманітарного знання, а також із метою, формами та методами навчання.

    На думку дослідника, викладання гуманітарних дисциплін повинно вестись не лише на наукових засадах, оскільки родовою рисою науки є об’єктивність, тобто нівелювання усього людського із сфери пізнання: смаків, емоцій, пристрастей, схильностей. Гуманітарна ж освіта повинна бути звернена саме до людської душі, яку позитивна наука не визнає. Засвоєння людиною культурних цінностей означає не просто інформаційну обізнаність, а сприйняття їх як своїх власних, що і означає сформованість світогляду. Такий підхід вимагає і зміни форм гуманітарної освіти. Виховання патріотизму, моральності, відчуття краси і добра вимагає від того, хто навчається співпереживання, співпричетності до того, що «вивчається». Тобто, вивчення у галузі гуманітарної освіти полягає не просто у засвоєння інформації, а вимагає формування культури сприйняття нової інформації та формування ціннісно зрілої особистості. Є.Смотрицький вважає, що по-перше, за формою гуманітарна освіта повинна бути певною мірою ігровою. А по-друге, можна говорити про "голографічний принцип" гуманітарної освіти: через вивчення одного художнього твору, або шляхом аналізу історичної події чи доби можна осягнути і добро, і істину, і красу. Тобто, гуманітарна освіта повинна формувати в людині здатність до самоаналізу, самосвідомості.

    Дослідник вбачає завдання викладача у спрямовуванні ходу обговорення, врівноважування крайностей суджень, сприянні виявленню різних поглядів і заохочуванні аргументації різних позицій. Це, безумовно, набагато важче, ніж «проповідувати істину», але є набагато ефективнішим і доцільнішим. У навчальному процесі, на думку Є.Смотрицького, учням або студентам окрім керівництва над їхньою навчальною діяльністю повинна надаватися і певна свобода для оперування з учбовим матеріалом.

    Отже, можна погодитися із усіма позиціями дослідника щодо специфіки гуманітарних дисциплін і їх належного викладання, а також із тим, що сучасна система гуманітарної освіти в Україні повинна керуватися такимим принципами, як: культуроцентричність, аксіологічність, поліваріативність, діалогічність, емоційність, плюралістичність, толерантність, екзистенційність.

     

    1. Смотрицький Є. Інструктивний лист про специфіку викладання гуманітарних дисциплін // Нива знань. Науково-методичний альманах. – Дніпропетровськ. - № 4. – 2001. – С. 3-6.

    Переглядів: 651 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2009  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz