викладач кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Донецького національного медичного університету ім. М.Горького

Напрям ІІ : Гуманітарна наука

Секція 3 : Критерій адекватності гуманітарного знання : принципи,  методи та підходи

Україна потребує української політичної нації, а отже, і громадянської ідентичності. Важко переоцінити важливість гуманітарного знання, гуманітарних наук, а також гуманітарних дисциплін, що викладаються у школах і вищих навчальних закладах, для процесів націотворення. Однією з таких наук і навчальних дисциплін, важливих для формування української політичної нації і української громадянської ідентичності, є соціологія. Особливої актуальності обрана нами тема набуває у зв'язку з наказом міністерства освіти і науки України № 642 від 09.07.2009 р. «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента».

Метою цієї роботи є визначення тієї ролі, яку соціологія відіграє зараз, і тієї, яку потенційно могла б відігравати у процесі націотворення в Україні. Одним (але не єдино можливим) з аспектів впливу соціології на процес націотворення в Україні є викладання соціології як навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах.

Задачі:

- розглянути місце соціології в системі гуманітарних наук;

- окреслити наявні і потенційні ролі соціології у процесі націотворення в Україні;

- оцінити можливі наслідки для соціології як навчальної дисципліни наказу міністерства освіти і науки України № 642 від 09.07.2009 р.

Гуманітарні науки є надзвичайно важливими для будь-якої держави, що прагне збереження власної незалежності, посилення власних позицій у світі (в тому числі у процесах інтеграції), тим паче, коли ця держава є такою молодою, як наша, і лише починає розвиватися. Було б некоректно стверджувати, що якась гуманітарна наука (зокрема, соціологія) є найголовнішою чи найважливішою. Проте є властивості, що притаманні саме соціології. З одного боку, соціологія має можливість вивчати суспільство в цілому, в усіх його проявах, усіх сферах, з іншого боку, вона може вивчати будь-яку зі сфер суспільства, а також людину, її життя, проблеми, радощі. І при цьому соціологія не зазіхає на предмети інших гуманітарних наук – філософії, психології, історії, антропології, культурології, інші. Соціологія вивчає не все у суспільстві, а лише соціальне. Проте соціальне присутнє у всіх сферах життєдіяльності людей! Без соціального, без людей і їх соціальних зв'язків, не може існувати жодна сфера суспільного життя. Розуміння ролі соціального та інші знання, підвладні саме соціології, є запорукою успішного розвитку будь-якої суспільної сфери, а також суспільства в цілому.

Соціологія як наука може сприяти процесу націотворення в Україні таким чином.

1)      Допомагаючи людям знайти власне місце у суспільстві, державі, нації (за допомогою вивчення соціології у ВНЗ; ознайомлення з результатами справжніх, а не сфальсифікованих, соціологічних досліджень у ЗМІ тощо). Не просто продемонструвати, до якої страти вони належать, а вказати канали соціальної мобільності, спрогнозувати розвиток суспільства.

2)      Допомагаючи розв'язувати проблеми у різних сферах суспільного життя (наприклад, конфлікти чи кадрові проблеми в організації; соціальні причини захворювань, таке інше).

3)      Пропонуючи владі науково обґрунтовані концепції суспільного розвитку, розвитку української політичної нації.

Однією з можливостей соціології розповсюджувати знання про соціальне у суспільстві є викладання соціології як навчальної дисципліни. Наказ міністерства освіти і науки України № 642 від 09.07.2009 р. «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента» робить соціологію вибірковою дисципліною, встановлюючи мінімальну кількість студентів у навчальній групі – 25 осіб. Обов'язковими до вивчення гуманітарними дисциплінами залишаються лише філософія, історія України, історія української культури. Постає питання, чи дійсно знання соціології, політології, культурології, психології, педагогіки тощо не потрібні молоді, що здобуває вищу освіту і є майбутнім України? Чи достатньо гуманітарно зрілою приходить ця молодь зі школи у вищий навчальний заклад, аби знати, що обирати? І яким чином студенти можуть обрати дисципліни, з якими ще не знайомі, і у яких, скоріше за все, не вбачають прикладного значення для себе як майбутнього лікаря, інженера, металурга? Отже, суттєвим недоліком наказу № 642, на нашу думку, є те, що повз гуманітарні предмети, зокрема, соціологію, пройдуть саме ті люди, яким вони найбільше потрібні, які є гуманітарно незрілими і через це не розуміють важливості для себе саме цих навчальних дисциплін. Позитивним потенційним наслідком цього наказу, на нашу думку, може стати те, що соціологію і інші вибіркові гуманітарні дисципліни вивчатимуть саме ті студенти, яким вони цікаві, і завдяки цьому викладач матиме можливість працювати на якісно значно більш високому рівні, і дійсно досягати тієї мети, яку він поставить.

Таким чином, ми спробували проаналізувати, яким є місце соціології серед інших гуманітарних наук, якою є і може бути роль соціології у системі освіти України і у процесі націотворення в Україні. Проте потенційна роль ще не є реалізованою роллю. На нашу думку, знову маємо нагоду стверджувати, що все, навіть реалізація потенційних можливостей соціології у соціалізації молоді чи процесі націотворення в Україні, залежить від предмету соціології – соціальної активності, соціальних зв'язків, соціальних спільнот, соціальних груп тощо.