Головна
Реєстрація
Вхід
Понеділок
20.11.2017
22:47
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2009 » Жовтень » 14 » Гуманітарна наука. Секція: 2. Межі та предметне поле соціогуманітарного знання. Автор роботи: Н.О. Савранська
    21:56
    Гуманітарна наука. Секція: 2. Межі та предметне поле соціогуманітарного знання. Автор роботи: Н.О. Савранська

    «Благодійність як предмет аналізу етики та інших соціогуманітарних наук»

     

     

    Савранська Наталія Олександрівна, к.філос.н., викладач кафедри Етики та естетики Інституту філософської освіти і науки, Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Київ

    Напрям І: «Гуманітарна наука»

    Секція 2. Межі та предметне поле соціогуманітарного знання

      

    Предмети досліджень соціогуманітарних наук тісно переплетені і відповідно часто перетинаються між собою. Етика також пов’язана з багатьма іншими галузями. Для сучасної етичної думки, особливо актуальними стають прикладні етичні дослідження, спричинені неоднозначними соціальними практиками. При цьому етичний аналіз діяльності пов’язаної з певною галуззю досліджень (не обов’язково гуманітарною) вимагає не тільки етичних знань, а й знайомства з специфікою саме цієї науки. Зрозуміло, що особливо тісна взаємодія відбувається між етикою та іншими соціогуманітарними науками.

    Одним із предметів дослідження, який знаходиться на перетині цих наук є благодійність. Різні аспекти благодійності аналізуються істориками, правознавцями,  релігієзнавцями, культурологами, економістами, соціологами, психологами, філософами та етиками. Якщо історію, перш за все, буде цікавити минуле, тобто те, які були особливості реалізації благодійності в конкретний період та на певній території, хто нею займався та, що в цій сфері було зроблено (наприклад, благодійна діяльність Терещенків, Надніпрянщини, чи ХІХ ст.). Соціологію цікавлять соціальні настрої та факти, які досліджуються в першу чергу за допомогою різноманітних опитувань (Наприклад, згідно з дослідженням “Корпоративна благодійність в Україні” найбільше бізнес-компанії надають допомогу у сфері соціального захисту (80%), охорони здоров'я (38%), науки та освіти (26%), релігійним організаціям (26%), культурі та мистецтву (22%), а на екологію (7%) [64; с.9]).

    Одна з основних проблем благодійної діяльності пов’язаної з економікою є її ефективність. Г.Л. Тульчинський по відношенню до благодійності пропонує розрізняти три види ефективності: економічність, результативність та доцільність. Економічність – це відношення отриманих результатів до витрат. Цей вид ефективності тим вищій, чим менші затрати дозволяють отримати однаковий результат. Результативність – це відношення результату до переслідуваних цілей. В цьому випадку, ефективність тим вища, чим в більшій мірі результати відповідають цілям. Доцільність – це відношення цілей до реальних проблем. Ефективність тим вища, чим в більшій мірі цілі вирішують реальні проблеми [129; с.419]. Начебто все зрозуміло. Але на практиці ступінь ефективності та впливу благодійності, навіть за такого підходу, часто важко вимірюється, тим більше важко порівнювати ефективність різних програм та установ між собою, наприклад, не легко порівняти ступінь ефективності проекту спрямованого на допомогу хворим дітям (в результаті якого вилікувано 5 дітей) з ефективністю проекту спрямованого на подолання бідності (в результаті якого 20 родин змогли підвищити рівень свого життя). Дж. Сорос, який вже багато років займається благодійною діяльністю, висловив таку думку: "…я не знайшов ще жодного надійного шляху або засобу оцінки ефективності благодійності, успішності чи неуспішності благодійної програми. Безумовно, дуже багато проводиться видів оцінки, однак, в кінцевому рахунку все залежить від людини…" [153]. Крім того результат благодійної діяльності може бути значно віддаленим у часі.

    В оцінці благодійності часто використовують ті ж самі показники ефективності, що й в бізнесі (відсотки, цифри тощо), але в той же час благодійність має принципово іншу сутність. Наприклад, на думку Р. Апресяна, важливо, щоб благодійні фонди як громадські інститути функціонували ефективно, "але критерій ефективності відноситься до фонду не лише як до соціального інституту, але саме як до філантропічного фонду. Таким чином, точніше говорити про ефективність саме філантропічних програм, і тоді мова має йти про те, якою мірою ці програми дійсно сприяють збільшенню загального блага" [4; с.58]. Звісно, метою благодійності, є допомога іншим, а від так і їхнє благо. Проте його важко кількісно визначити. Благодійність вимагає використання не лише кількісних, але і якісних показників ефективності та конкретно-ситуативного підходу до оцінки її ролі у встановленні добробуту суспільства.

    Важко заперечити той факт, що благодійність справляє вплив на соціальне становище окремих людей та суспільства загалом. Навіть С.В. Воронін, який досліджував західну філантропію за радянських часів, багато уваги приділяв її критиці, та вважав її прибутковим бізнесом і засобом впливу, визнавав її соціальний ефект: "…великі "благодійні" фонди чинять хоча і обмежений, але досить помітний вплив на певні соціальні проблеми американського суспільства" [24; с.152]. Втім для етичного аналізу благодійності мотивація благодійника може бути більш визначальною характеристикою, ніж її ефективність. Морально "справжня" благодійність є самозречною і, навіть, жертовною, оскільки центром прагнень та діяльності благодійника стає не він сам, а інша людина, чи громада. Така благодійність спрямована на благоотримувача (бенефіціарія), він виступає її метою. Натомість, так би мовити, "девіантна" благодійність спрямована на самого благодійника, в такій ситуації вона стає лише засобом для задоволення потреб самого благодійника, не зважаючи на отримані від неї практичні результати. Для етики визначальною характеристикою благодійної діяльності є її безкорисність. Тому, навіть допомога одній людині є суттєвим результатом та вимагає не лише забезпечення її грошима, чи іншими матеріальними благами.

    На прикладі благодійності можна побачити, що навіть коли предмет різних галузей науки співпадає, підхід цих наук до предмету аналізу принципово відрізняється. В той же час працюючи над дослідженням одного предмету соціогуманітарні науки можуть значно допомогти одна одній. Так, для етичного аналізу благодійності важливими можуть бути і соціологічні дослідження. Наприклад, за результатами вищезгаданого дослідження “Корпоративна благодійність в Україні”, основним мотивом корпоративної філантропії є альтруїзм (59%), та створення позитивного іміджу компанії (43%) [64; с.8]. Відповідно, за допомогою соціологічного дослідження було встановлено, що для більшості опитаних українських бізнес-компаній рішення про надання благодійної допомоги є, перш за все, рішенням морально-етичного характеру, що безумовно є важливим для етичних досліджень.

    Таким чином, різноманітні міжгалузеві дослідження мають в собі великий потенціал з двох причин: з одного боку, вони аналізують різні аспекти досліджуваного явища, що робить аналіз більш повним та ґрунтовним; з іншого боку, такі дослідження можуть відкрити нові аспекти цього явища для кожної з наук.

     

    Література

     

    1.        Апресян Р.Г. Филантропия: милостыня или социальная инженерия? / Р.Г. Апресян // Общественные науки и современность, 1998, №5, - С. 51-60

    2.        Воронин С.В. Теории "филантропии" / С.В.Воронин. - Москва: Мысль, 1981. - 160 с.; 20 см. - (Соврем. буржуаз. экон. теории: критич. анализ).

    3.        "Корпоративна благодійність в Україні": звіт про результати дослідження / Творчий центр Каунтерпарт.- К: [ТОВ"Макрос"], 2005. - 108с.

    4.        Тульчинский Г.Л. Проблема эффективности благотворительных фондов / Г.Л.Тульчинский // Благотворительность в России: истор. и соц.-эконом. исслед. / МБФ им. Д.С.Лихачева; Центр развит. неком. орг.; [сост. О.Л. Лейкинд и др.]. – Санкт-Петербург: "Лики России", 2003. – С. 418 – 420

    5.        24 января 2008 года. Давос. Круглый стол по вопросам филантропии. Стенограма [Електронний ресурс] // Фонд Віктора Пінчука. - Режим доступу: - http://pinchukfund.org/ru/projects/ukraine/davos/2008/ transcript/. - Назва з екрану

    Переглядів: 861 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2009  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz