Головна
Реєстрація
Вхід
П`ятниця
29.03.2024
10:11
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2009 » Жовтень » 14 » Гуманітарна наука. Секція: 2. Межі та предметне поле соціогуманітарного знання. Автор роботи: А.В. Левченко
    22:19
    Гуманітарна наука. Секція: 2. Межі та предметне поле соціогуманітарного знання. Автор роботи: А.В. Левченко
    «Комунікація і формування українського культурного простору»
     
    Левченко Андрій Вікторович, асистент кафедри філософії та політології Хмельницького національного університету, Хмельницький

    Напрям І: «Гуманітарна наука»

    Секція 2. Межі та предметне поле соціогуманітарного знання

      

    Важливою частиною філософського дискурсу постає обговорення проблем, що стосуються осмислення місця України в світовому просторі, дослідження своєрідності українського світу в сучасних цивілізаційних реаліях, з’ясування механізмів і способів збереження національної ідентичності. Розуміння цих аспектів українського буття вимагає не стільки однолінійних підходів і тлумачень в дусі історицизму, а звернення до парадигми комунікативної філософії, яка виходить із значущості комунікації та порозуміння у творенні культурного простору існування тієї чи іншої спільноти.

    Виправданим є застосування головних ідей комунікативної теорії у дослідженні різних вимірів людського буття, з’ясування ролі комунікації у формуванні простору соціальної взаємодії. Висновки комунікативної філософії мають пряме відношення до спроб визначення умов співіснування різних людей, груп у рамках єдиної комунікативної спільноти.

    З позицій комунікативної філософії по-новому бачаться засади, на яких формується культурний простір українського буття. Як відомо, класики комунікативної філософії (К.-О.Апель, Ю.Габермас) були далекі від того, щоб вважати розум єдиною авторитетною інстанцією в пошуку загальних норм і цінностей людського співжиття. Ними була створена нова етика – етика відповідальності, яка бере на себе відповідальність за людську діяльність та її наслідки в глобальному світі. Така етика вимагає спільної солідаристської відповідальності людей за свої дії і розв’язання проблем шляхом досягнення порозуміння та інтерсуб’єктивного узгодження вихідних етичних норм та принципів, а також рівноправності всіх членів комунікативної спільноти. Відповідно до норм і цінностей етики відповідальності, можуть здійснюватися і здійснюються інтегративні процеси в суспільстві.

    Можна констатувати, що основні принципи етики відповідальності складають необхідне підґрунтя для утвердження тих форм людського життя, які ґрунтуються на необхідності досягнення згоди і порозуміння, а самі форми людського співжиття мусять бути дискурсивно обґрунтованими (шляхом досягнення консенсусу в процесі обговорення або дискурсу). Подібна умова є надзвичайною для сучасного українського суспільства.

    В аналізі тих чи інших форм соціального й національного буття неможливо не враховувати продуктивну силу комунікації, яка змінює реальні життєві відношення, призводить до встановлення нових взаємин між людьми і примушує рахуватися з позицією, думкою, правами кожного індивіда. Зберігає своє значення також орієнтація на осмислення світу у всій його різноманітності й широті, багатстві соціальних зв’язків і комунікативних процесів. Це свідчить про те, що в комунікації сконцентрована потужна енергія суспільного існування та національного розвитку. В різнобічності комунікації люди прагнуть віднайти принципи нового соціального порядку. Цілком природно, що на перший план висуваються загальнозначущі, гуманістичні мотиви та цінності, які є наслідком комунікації.

    Нарешті, за умов комунікативності формується культура з відповідними її змісту національними формами. А завдяки комунікації відбувається входження національної культури до єдиного цивілізаційного простору співжиття.

    Український культурний простір є, не в останню чергу, результатом дієвості й ефективності комунікації, виявом потреби в спілкуванні, в налагоджені контактів між людьми різних поглядів, віросповідань, переконань. У процесі комунікації встановлюється особливий стиль життя, ознаками якого постають солідарність, взаємна довіра, вільний розвиток особистості, гуманізм. Саме ці якості роблять можливим активне входження України до європейської культурної спільноти і до єдиного європейського комунікативного простору.

    Переглядів: 776 | Додав: fon_G | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2009  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2024
    Сайт управляється системою uCoz