Головна
Реєстрація
Вхід
Середа
26.07.2017
02:28
| RSS
Студентське наукове товариство Інституту філософської освіти і науки


  • Головна сторінка
  • Інформація про сайт
  • Каталог файлів
  • Каталог статей
  • Форум
  • Фотоальбоми
  • Гостьова книга
  • Зворотній зв'язок
  • ПРОЕКТ ПГК
  • Дошка оголошень
  •  
    
    Наша електронна скринька NTSA_IFON@NPU.EDU.UA
     Дневник 
    Головна » 2010 » Жовтень » 9 » Ґендерний та деонтологічний аспекти деструкції наукового світогляду
    15:36
    Ґендерний та деонтологічний аспекти деструкції наукового світогляду

    Стребкова Юлія Віталіївна,

     доцент Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", Київ (Україна)

     

    Інтенсифікація соціальних процесів мінімізує часовий проміжок між вибором певної нормативності та наслідками цього вибору. Сучасники гостро відчувають наслідки стрімкої радикальної переоцінки меж "чоловічого" та "жіночого" і суперечливості вимог щодо їхньої норми. Зв’язок між теорією та практикою у контексті соціокультурних трансформацій ґендерного порядку має досить складний характер та потребує подальшої розробки. Габермас у комунікативній теорії поєднував деонтологічну та телеологічну етики: кожна значуща норма повинна відповідати умові, згідно з якою її передбачувані наслідки при задоволені інтересів кожного індивіда, можуть бути без примусу прийняті усіма учасниками. На нашу думку, система мотивів зазнає надзвичайного впливу патріархату, релігії та ідеології споживацтва. Змінюється і система критеріїв ефективності наукової діяльності. На сьогодні в Україні мотивація молоді до наукової діяльності може підтримуватись лише економічним стимулюванням прикладних досліджень. У світовому масштабі можна стверджувати, що ставлення до фундаментальних наукових досліджень з площини "обов'язково" – "бажано" – "байдуже" перейшло до дуалізму "дозволено" – "заборонено". Дебати довкола сучасних біотехнологій яскраво ілюструють цей процес.

    Децизіонізм, який започаткував нім. філософ К. Шмітт у сфері судочинства, заперечував можливість раціонального обґрунтування (легітимації) норм, цінностей та цілей. Пристаючи на позицію M. Вебера, щодо доповнюваності раціональності науки ірраціональністю цінностей, зазначимо, що ірраціональний вибір між цінностями здійснюється під впливом домінуючої ідеології. У деформованому під владою патріархату суспільстві жінки усуваються зі сфери прийняття рішень. Тобто, у конкретних історичних умовах виникає ситуація, за якої патріархальні цінності, що насаджуються під виглядом загальнолюдських, вступають у протиріччя з раціонально обґрунтованими соціальними можливостями та нормами.

    Науку можна розглядати як складну і динамічну систему перевірених практикою знань. Систему, яка обов'язково має забезпечувати перехід від простого накопичення у суспільній свідомості емпіричних даних до вибудови структури теоретичного знання. Без урахування міжґендерної взаємодії цей зв'язок у галузі соціальних знань є розірваним. Ґендерна теорія, будучи спадкоємницею теоретичного фемінізму, є вельми "незручною та небажаною" для патріархату, оскільки розкриває антигуманну сутність чоловічого домінування. Саме тому, завданням патріархату є блокування загалом зазначеного переходу. Патріархальна ідеологія, базуючись на хибних засадах (методологічно невиправдана підміна понять і надання відмінностям статусу протилежності), не в змозі сформувати загальнолюдські норми та цінності. Релігійний вплив забезпечує сприйняття наслідків антигуманних соціальних практик як даність.

    На нашу думку, нормативність завжди має ґендерний аспект. Подвійний моральний стандарт є однією з обов'язкових складових сексизму – ідеології патріархату. Незважаючи на закономірні глобальні процеси секуляризації, пострадянська Україна постає оазою інституалізації релігійного досвіду.  Релігійна експансія призводить до руйнації системи наукових  підходів у соціально-гуманітарній сфері. Можна стверджувати, що наука визначає, а патріархальна система та релігія обмежують рівень оволодіння соціальним досвідом. На думку ґендерологів, гальмування людського розвитку обумовлюється різним ставленням до жіночої та чоловічої активності у набутті наукових знань. Зупинка прогресу науки можлива лише за умови жорстких обмежень прав та свобод жінки-людини.

     Роблячи вибір на користь патріархальних цінностей, маємо усвідомлювати наслідки. За науковою позицією вони є закономірними, передбачуваними та прогнозованими. Паліативні заходи, спрямовані на подолання ґендерного дисбалансу, за умови збереження сексизму у сфері деонтології та етиці, загалом, призводять до соціальної напруги та затягування вузла соціальних протиріч. Продовження політики розрізнення людей за ґендерними ознаками та підтримки псевдонаукових підходів до соціогуманітарної сфери значно посилить соціально-економічну кризу та зумовить повернення від комплементарної до  домінаційної форми патріархату.

    Перехід від раціональності науки до міфологізованих релігійних догм унеможливлює раціональне використання не лише людських, а й природних ресурсів. На відміну від північноафриканських ісламських країн, Україна не в змозі покривати непродуктивні ґендерні стратегії  природними ресурсами. Якщо ґендерні проблеми не будуть розв'язані, а релігійне руйнування наукового світогляду продовжиться, слід прогнозувати подальше погіршення соціально-економічного стану України.

    Якщо система принципів, законів та категорій не обумовлена науковим світоглядом, а пов'язана виключно з патріархальною ідеологією та релігією, то виникає деструкція науки як такої. Зазначимо, що й поза межами природничих наук, наука це форма суспільної свідомості, яка забезпечує об'єктивне відображення навколишньої дійсності. Викривлення у сфері прийнятного та допустимого, обумовлене релігійною міфологією у соціогуманітарній царині, яка спирається на ідеологічні утворення, унеможливлює об’єктивне дослідження соціальних взаємодій. Встановлення закономірності соціальних процесів за таких умов стає неможливим, а, отже, неможливе формування ефективних стратегій суспільного розвитку.

    Міркування з приводу яскравих проявів цих процесів висловлюють політики, громадські діячі, представники ЗМІ та бізнесу. Наукові дослідження ґендерних та деонтологічних аспектів форм діяльності або поведінки людини практично зупинено, а висвітлення їх результатів, здебільшого, є викривленим та не об'єктивним. Поєднуючись зі зниженням інтелектуального рівня населення - це знижує авторитет науки та, аж ніяк, не спонукає до пошуку виходу із кризи. Разом з цим, спостерігається масована пропаганда ґендерних стереотипів та посилення релігійного тиску. Проростаючи у масовій свідомості, міфологізовані уявлення про чоловіче та жіноче призначення різко контрастують із бажаннями кожної людини бути щасливою та вільною у своєму свідомому виборі, незалежно від статевої належності. Такі невідповідності посилюють загальну нестабільність, соціальну напругу та викликають відчуття безвиході. Релігійне упокорення населення придушує бажання індивідів виражати соціальний протест, а ідеологічна деструкція наукового світогляду гальмує об’єктивні процеси суспільного розвитку, лише відстрочуючи закономірні наслідки соціально-економічного відставання.  

    У доповіді будуть розглянуті ґендерні аспекти зазначених процесів та наслідки їх впливу на масову свідомість. Використано теоретико-методологічний апарат і термінологію сучасної ґендерної теорії. Патріархат розглядається як тип організації ґендерної системи.

    Переглядів: 437 | Додав: San-Antonio | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]

    Форма входу

    Календар
    «  Жовтень 2010  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Друзі сайту

    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляється системою uCoz